22 жовтня 2020 року
15:27:08

Подорожі

Відому тернопільську журналістку вразила країна зеленого золота

07.05.2015 13:50

Дата: 07.05.2015

Це — Греція. У путівнику винесена цифра — 119 мільйонів оливкових дерев. Коли тут народжується дитина, батьки садять оливу, щоб росла вона разом зі спадкоємцем, жила разом із сім’єю. Греція займає третє місце в світі з виробництва оливкової олії, після Іспанії та Італії, — понад 300 тисяч тонн, половину з яких імпортує. Скрізь, де б не були в країні Еллади, вас супроводжують легенди, міфи про це дерево. І ви всюди побачите це вічнозелене диво: від кількох, розкиданих то тут, то там, до суцільних величезних безкраїх плантацій, особливо на півострові Пелопоннесі.

Греція працює над розвитком туристичної інфраструктури, прагне прийняти туристів із колишніх республік Радянського Союзу, а особливо українців, які зарекомендували себе допитливими, дисциплінованими, культурними мандрівниками. У столиці, древніх Афінах, на вулицях можна почути українську мову, а російськомовного населення стільки, що, здається, йдеш у Москві Арбатом. Російську мову тут у 80-х роках минулого століття вивчали в школах як обов’язкову, телебачення транслює кілька українських каналів. Так що практикувати вимову є з чого.

Програма перебування була насиченою. Це і древня Олімпія, стародавня Калавріта з найстарішим печерним монастирем Мега Спілеон, де міститься ікона, виліплена апостолом Лукою ще за життя Богородиці, подорож у пасажирський порт Патри, відвідування легендарного острова Закинф з білим піском фракції дрібного арахісу, храм Святого Андрія Первозваного, Акрополь в Афінах. Нам пощастило з екскурсоводом. Наталя навчалася в Москві і в Афінах, у неї філософська освіта та вища освіта з екскурсійної діяльності. Вона достеменно знає нюанси історії не лише Греції, а й України та Росії. Отож, вирушаємо у подорож Країною зеленого золота.

Півострів Пелопоннес — південна частина Греції. Самобутня і сільськогосподарська. Ще кілька років тому тут не було міжнародних авіаліній, треба було добиратися через Афіни. А тепер приймає чартерні рейси військовий аеродром Араксос. Не більш ніж за дві години, не встигши намилуватися водами і ландшафтами Чорногорії, Криму, Туреччини та розкішшю островів у Середземному морі, ви вдихаєте сухе і тепле повітря півдня Греції. Термінал невеличкий, багаж одержуєте миттєво та й штамп у паспорті без черги, бо чартер у цей час єдиний. З перших кроків відчуваєте внутрішній спокій, можливо, тому, що дорогою до готелю періодично між селами зустрічаєте невеличкі городи з картоплею, кукурудзою, помідорами, перцем. А між селами – забур’янені клапті землі, є і порожні двори із словом «продається». Вражають баштани. Сіро-зелені, соковиті ягоди по 10—12 кілограмів кожна гріють боки під сонцем. А от полуницю захищають від спеки плівкою довжелезні гони парників, у яких цвіте вона, дозріває, горить червоно як жаринки. У низинах, при дорогах ніби наші верби, тополі, акації. А ще величезні евкаліпти і оливи. Кажуть, що дерево оливи – родич нашого бузку, жасмину, ясеня, які і тут часто зустрічаються. Та тільки оливкове дерево дає такі смачні плоди. Оливи живуть понад дві тисячі років. Саме таке дерево я бачила в Йорданії, пересаджене з палестинської землі. Найбільший урожай, стверджують спеціалісти, воно дає у віці 500—600 років. Навіть у такому віці висота в нього від 4 до 9 метрів. На Пелопоннесі багато плантацій молодих насаджень, а ті, що родять, о цій порі рясно зеленіють плодами, аж гнуться гілляки. В ідеалі при посадці в кожну ямку саджають дві рослинки — чоловічу і жіночу – для кращого запилення. Такий спосіб дає високі врожаї і підтверджує споконвічний символ дерева — плодючості. Одне доросле дерево дає від 20 до 40 кілограмів плодів на рік.

Прибережне село Лакопетра, де ми поселилися в однойменному готелі, нічим особливим не вирізняється серед решти таких сіл. На землі працюють люди, тракторний стан, кози, вівці, здається, пасуться на полі щойно викопаної картоплі, яка рясно лежить у рядках. У готелі «Лакопетра» зручно й затишно. Аніматори, аеробіка як у воді, так і на майданчиках, море близько, басейни також. Вражає простір газонів, пальмових алей. Зрештою, це відчуття буде і в інших готелях, бо нас ще чекають «Олімпія Рів’єра», «Ніфорейка», «Олімпія Вілляж». Усі вони розміщені на узбережжі Середземного моря, в акваторії якого є ще чотири моря. Нам пощастило покупатися в Іонічному та Егейському. Пірнати в ці моря, фотографувати рідкісні квіти, ніжитися на піщаних пляжах чи оживити міфи та легенди Давньої Греції в місцях їх народження — справа відпочивальників. Ми вибрали останнє.

Олімпія. З Олімпом не пересікається, а от Олімпійські ігри — це саме те. Заснування цього міста стало визначальним моментом у становленні Греції. Завдяки Пелопону (звідки і пішов Пелопоннес), який заклав це місто, ми тепер маємо Олімпійські ігри. Вважають, що перші з них відбулися 776 років до нашої ери. І кожні чотири роки у серпневий час змагання збирали зі всієї Еллади атлетів на 5 днів.

Гілочки оливкового дерева були у жителів Давньої Греції символом миру. За традицією їх тримали в руках люди, які просили захисту. З оливок витискали олію і використовували її не лише в їжу, а й для жертвоприношень, у факелах, намащували нею тіло. Наприклад, учасники Олімпійських ігор виступали перед глядачами повністю голими, натертими оливковою олією. І вінок для переможців плели із гілок дикої оливи.

Людмила ОСТРОВСЬКА, заслужений журналіст України.

(Далі буде…)

Відео дня
Архів новин
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031  
Погода
Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua