25 жовтня 2020 року
23:04:04

Духовність

Святий з Тернопільщини, що й після смерті творить дива

06.05.2015 16:13

Дата: 06.05.2015

Тринадцять років тому  до лику святих прийняли святого Амфілохія. Мало хто знає, що це наш земляк  з  Малої  Іловиці Шумського району. Рік тому у цьому селі освятили престол новозбудованого Свято-Амфілохієвського храму Православної церкви Київського  патріархату, на тому місці, на якому запланував колись  будувати церкву  тодішній священник-чудотворець .  Хрест під будівництво  церкви і монастиря  у рідному селі Преподобного Амфілохія Почаївського на його честь освятили три роки тому.  12 травня  2002 року Преподобний був канонізований.  Нетлінні мощі  святого Амфілохія перебувають у  Печерному храмі   Свято-Успенської  Почаївської  лаври. Входження до лику святих – особлива подія в православному світі. Доказом святості є зцілення людей на могилі священика. і свідчення  прижиттєвих див. А за життя самі святі зазнають гонінь та утисків. У такий спосіб   їхні  християнське смирення та любов проходять випробування. Власне, таким був і життєвий шлях Амфілохія  Почаївського. Народився майбутній святий  в Малій Іловиці 27 листопада 1894 року, у святому хрещенні його назвали  Іаковом.

У 1912-иу Яків Головатюк служив у царській армії, воював у Першій світовій війні. У 1919 році повернувся у село, молився і працював. У  31- рік  прийняв чернечий постриг у монахи з іменем Йосип. А коли його ледве живого знайшли в болоті після того, як намагався вбити його племінник і відвезли в Почаїв, то напівмертвого постригли в  схиму з іменем Амфілохій,  Господь поставив Амфілохія на ноги. Йому були відкриті душі багатьох людей, їх наміри і серця, йому під силу були хвороби і душевні розлади потребуючих.. Присвятивши своє життя Богу і ближнім, він дістав дар зцілення і прозорливості. Він казав:  ” Я не святий. Я грішник. А зцілення ви одержуєте за свої молитви і віру”, – згадують односельці святого.

Будівництво  церкви він заповідав ще за життя. Через заздрощі, а до чудотворця за поміччю щодня приїздило по 150, а то й  300 – 500  возів з хворими, йому не давала спокою братія Почаївської Лаври, переслідувала  радянська влада, намагаючись кинути за грати, а натомість він роки коротав у Буданівській психлікарні, місцева влада не давала дозволу на будівництво храму, не пускала в село автобуси, щоб припинити прощі.

Як розповідає  односелець святого Микола   Іванович  Яворський, який і  одержав заповіт на спорудження церкви,  Амфілохій був показним , сильним чоловіком. Коли привіз будівельні матеріали, покликав його з братом допомогти розвантажувати. Звідки не взявся голова сільради :Я  тут  влада. Що робиш?” Отець розповів, що хотів би каплицю побудувати, щоб відправляти Богослужіння. Матимеш дозвіл, будуватимеш. А я не дозволяю, – відрізав та наказав, – забери матеріали!”.

Амфілохій ніби і не розсердився, так, то й так. Але тоді ще , а було це в  1970, хлопцям – помічникам сказав, щоб людям передали, що ця влада відійде і  буде на тому місці церква. І  сталося так, як він передбачив. Красива дерев”яна, ошатна, затишна церковиця, зігріта спогадом святого отця , приймає уже  вірян.

Краєзнавець  Наталя Кіналь давно збирає матеріали про життя – подвиг Преподобного Амфілохія, згодом планує видати книжку, бо люди не знають славних синів цієї унікальної землі. Пані Наталя переконана, що новітню історію треба  відчувати і вчити , це  ж те,  з чим  ми жили,  наші батьки, осяжне  спогадом – доторком. Ніби зовсім недавно у хрущовські часи отець відстояв  Троїцький собор у Почаївській лаврі, вирвавши  у силовика, який хотів перетворити храм на склад, в”язку ключів  зі словами: “Архієрей хазяїн церкви, а ви всього лише стражі”. Після цього, через тиждень його посеред ночі забрали  до Буданова.  Вийти з психлікарні, кажуть люди, старцю допомогла  дочка Сталіна Світлана, яку Амфілохій свого часу лікував.. Його прагнули кинути за грати, а він чудом  залишався на волі. Лише його віра , сила волі та молитва допомогли пережити всі негаразди. Кажуть, що Бог давав йому сили за його молитви за людей . Пані Наталя зустрічалася  із тими,  хто  брав благословення в отця на свою участь в Українській Повстанській Армії. Вся сім’я  священика була в штабі УПА в Антонівцях, які поруч. Святий  угодник Божий казав: “День для  послушання, а ніч для молитов“. А ще батюшка повчав: “ Нікого, окрім Бога, не бійтеся”. Він не боявся. Лікував рани хлопцям з лісу, вправляв руки, ноги, бо майстерності костоправа навчився ще в батька. Серед ліків подвижника – молитва. піст, причастя, благословення і по 450  поклонів у день. Розповідають, що отець осуджував телевізійні програми, які баламутять і обкрадають душу.

Чоловік пані Наталі Олег спроектував монастирський комплекс, до якого входитиме  і  новозбудований  Свято-Амфілохієвський храм. У прибудові можуть зупинитися подорожуючі, відпочити в намоленому місці..За планами отця Андрія, який  будував церкву, на подвір”ї комплексу будуть жити фазани. яких так любив святий Амфілохій, і літатимуть голуби. Бо колись, люблячи цю Божу птаху, преподобний правив під голуб’ятнею.

Гості села, які приїхали на службу, односельці святого впевнені, що  чудотворців  своєї землі треба знати. Великий українець, захисник страждущих, милостивий  помічник, цілитель і благоуспішний заступник вірою і милосердям показав приклад життя і залишив незгладимий слід у серцях  вірян.Навіть після смерті він творить справжнісінькі дива, тому потік вірян до новозбудованої Свято-Амфілохієвської  церкви не міліє.

Людмила ОСТРОВСЬКА.

 

 

Відео дня
Архів новин
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031  
Погода
Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua