14 червня 2021 року
22:10:25

Духовність

Стрітення: то що насправді святкують українці? (відео)

15.02.2016 07:55

15.02.2016


На 40-й день після Різдва Христового тернополяни, як й уся Україна, святкують Стрітення (Стрічення, Стрітення Господнє).

На Заході це свято відоме під назвою Очищення Пресвятої Діви, У багатьох слов’янських мовах “стрітення” означає “стрічення”, “зустріч”. Згідно з новозаповітним текстом, коли через 40 днів після Різдва Богородиця принесла Немовля Христа до храму для посвячення, її зустрів праведник Симеон, який благословив Дитя і пророкував Йому долю Спасителя. Знаючи про майбутні муки, що чекають на Сина Божого, Пресвята Діва, не скаржачись, покірно несла свій подвиг. Тому Стрітення є водночас святом на честь Христа і Богоматері.

{youtube}t1NAEm_Q-U8{/youtube}

Проте ми здебільшого знаємо народний варіант трактування цього свята. Ще в дохристиянські часи вважаось, що “в цей день зима весну зустрічає, заморозити її хоче, та сама лиходійка від свого хотіння тільки потіє”.

У сиву давнину Стрітення називалося іще як Стрічення, Стріщення, Зимобор. Головним дійством у цей день зустрічі двох стихій було освячення вогню і води.

Освячення вогню трансформувалося з прийняттям християнства у освячення свічок, які називали “громничними”. Освячували їх у церкві після освячення води. Коли приходили із церкви в день Стрітення, запалювали “громичну” свічку — “щоб весняна повінь не пошкодила посіви і щоб мороз дерева не побив”. Від “громичної” свічки і саме свято Стрітення називалось колись ще й “Громиця”.

Протягом року зберігали такі “громничні”.свічки на покуті, або ж вплітали у дідухи. Такі свічки, за повір’ями, мають виняткову силу і оберігають оселю від бурі, зливи чи смерчу, ниву – від бурелому чи граду, а членів родини – від “злого ока” та хвороб.

Також у цей день святять воду. Стрітенську воду збирали з бурульок і додавали до звичайної води, за повір’ями – така вода цілюща і лікує від багатьох напастей:

– лікує рани і внутрішні захворювання;

– рятує від “злого ока”, відьми, вовкулака, від “пристріту”;

– нею кропили вояків перед боєм та чумаків перед походом;

– пасічники окроплювали нею вулики на початку сезону, а господарі окроплювали худобу під час першого вигону на пасовисько;

– окроплювали стайні та обори від відьм, щоб “не виссали з корови молока.

Селяни спостерігали цього дня чимало хліборобських прикмет:

– ясна і тиха погода віщує добрий урожай і роїння бджіл;

– вітер — погана ознака;

– відлига — чекай пізньої весни;

– як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то жди ще стужі (як нап’ється півень води, то набереться господар біди).

У цей день ворожили, виставляючи тарілку з зерном на ніч надвір (якщо ранком роса — врожай, нема роси — погана ознака).

 

 

 

 

 

Архів новин
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930  
Погода
Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua