03 серпня 2021 року
12:54:18

Суспільство

Що є на Сумщині такого, чого на Тернопільщині не знайдеш? (фото)

14.04.2017 05:48

Відбувся прес-тур на Сумщину за темою “Децентралізація – нові можливості для розвитку села”   в рамках проекту “Реформи в Україні очима журналістів регіональних медіа”, організований Харківським прес-клубом спільно з прес-клубами і журналістами Тернопільської, Волинської,  Закарпатської, Дніпровської, Херсонської, Одеської, Сумської, Донецької та Луганської областей.

Представники  регіональних ЗМІ дізнавалися які можливості дає децентралізація для розвитку села і як  впливають проблеми прикордоння на реформування області .

У Сумах була вперше. Для мене це була крайня точка України з великими транспортними проблемами, оскільки прямого зв”язку немає. Але зацікавила тема, над якою суспільство побивається  уже років 3-4.  А про адміністративно-територіальну реформу  говорено-переговорено десятиліттями, відколи почала її робити Європа. Тепер питання визріло документально і стало на часі. Їхала туди, знаючи, що в нашій області із створенням громадських об”єднань  все  ніби гаразд. Ми були  першопрохідцями і закріпилися  на першому місці , вступивши у 2017 рік  з 36 об’єднаними територіальними громадами, які охоплюють третину області. Я пам”ятаю, як ХОЛГЕР ПІНДТ, старший радник з питань реформи децентралізації Данської асоціації муніципалітетів приїжджав до нас і ділився досвідом, адже одну реформу вони провели 60 років тому, а другу- 10. Тому є результати, з якими і ми можемо порівнювати свої територіальні  зміни. На прес-конференціях у нашій  облдержадміністрації стверджували, що    завдяки створенню громад на місцях стало залишатися більше коштів. Зокрема, обсяг загального фонду місцевих бюджетів області зріс на 42 з половиною відсотки. Приріст мають і власні доходи бюджетів об’єднаних територіальних громад: з 86 з половиною  мільйонів гривень у 2015-му до 344 – у 2016-му році. Додаткові кошти за рахунок державного бюджету  ідуть  на енергоефективні заходи, придбання обладнання для медичних закладів, будівництво доріг та здійснення інших заходів, котрі є сьогодні пріоритетними. До речі, прес-клубівці з журналістами  побували у нас на Теребовлянщині, де в територіальну громаду об”єдналося 22 села. Отже, я була в темі, підчитавши свіжі Закони щодо  нових формувань.

Станом на кінець березня в Сумській області створено 2 міських, 9 селищних і 10 сільських об`єднаних територіальних громад. Перспективним же планом передбачено 59 об`єднань.  У Суми ми їхали не за досвідом, а з пізнавальною метою. Хоч я думаю, тут нам  не тільки показали своєрідний соціальний зріз проблематики реформування, а конкретно на прикладах життя об”єднаних громад змоделювали можливість долання перешкод, перші орієнтири   в інших умовах господарювання і переконали  , що  найкращим показником успішної реалізації реформ і проектів є підвищення рівня життя кожної окремої людини. Але про результати ще рано говорити. Вибори у Миропільській територіальній громаді, де ми мали зустріч з  головою, відбулися в грудні минулого року. Там об”єдналося 10 сіл, 4,5 тисяч осіб, щоб робити спільну справу. Побували ми і в  Краснопільській громаді, де  вибори відбудуться за місяць. Отож, ембріональний період, час планів і мрій. Але це показує , що  процес реформування хоч і став на тернистий шлях,  але  робить кроки, є ініціативні люди, які бачать перспективу. Для мене це було чи не найголовнішим у цьому прес-турі- зустрітися з реформаторами, людьми завтрашньої України, які вже підставили їй своє плече. І я не розчарувалася. 

Олена Ординець голова Миропільської сільської ради. Народилася тут , вчилася у місцевій школі, здобула вищу освіту в Сумському сільськогосподарському інституті. Працювала зоотехніком. Люди придивилися, вибрали своїм депутатом, потім стала секретарем сільської ради. А тепер їй довірили головування. Втішена, що пообіцявши першим п”ятьом об”єднанням субвенцію в розмірі 3 млн. гривень ,обласна державна адміністрація дотримала слова . За ті гроші  виробили документи і розпочали реконструкцію  амбулаторії з денним стаціонаром на 12 ліжок. Наразі почали завершувати  десятирічний довгобуд підвідного газопроводу до села Сінне. А ще планують освітити  населені пункти, підремонтувати  сільські дороги,заклади освіти, культури. Потрібні кошти і на забезпечення  надання  послуг населенню. Поки що найважчим у роботі є брак кадрів. Не будуть же люди з міста доїжджати, щоб керувати громадою. Та й робочі місця краще дати односельцям. Тому зараз основна увага  на освітньому рівні керівників територіальних громад і фахівців. Друге питання – інфраструктурний розвиток. Для цього потрібна стратегія розвитку територіальної громади  на 5-7 років. Це ще попереду. Чого очікує сільський голова від об”єднання громад ? Покращення життя кожного мешканця. 

Організатори прес-туру переконані,  що будь-яка система адміністративного устрою буде ефективною тоді, коли в ній рівномірно буде поєднано три компоненти: повноваження, ресурси та відповідальність. 

Реалізація повноважень має відбуватись там, де ці повноваження є найбільш важливими для людей. Чим далі повноваження від місця, де вони повинні реалізовуватись, тим довший шлях до здійснення запланованого. У Краснопільському районі активно впроваджується модель розвитку територіальних громад на основі співпраці  із соціально відповідальним бізнесом. Успішно втілює ідею в життя товариство агрофірми “Псел”.

  • “Реформа повинна наблизити послуги до людей і зробити владу відповідальною перед ними”, – сказав заступник голови товариства “Псел” Микола Більченко.

Перш ніж я розповім про те, як пощастило Миропільській об`єднаній громаді Краснопільмького району  мати таке підприємство на своїй території, кілька слів про окремішню думку  пана Більченка про об`єднані громади. Він переконаний, що спочатку треба було в регіоні створити центри промислового розвитку, а потім навколо них об`єднувати людей. Найболючіше – це безробіття, хоча в селі можна і на своєму городі напрацюватися, але ж гроші живі потрібні. А ще землею повинна розпоряджатися громада, люди мудрі самі розберуться, що з нею робити.

 Підприємство “Псел” розташоване у Великій Рибиці неподалік Миропілля. Це багатогалузеве високорентабельне сільгосппідприємство, яке має в обробітку 7 тисяч гектарів землі. Тут працює 300 осіб у шести фірмах, які займаються рослинництвом, тваринництвом, бджільництвом, розведенням риби, виготовленням пілетів, як альтернативного палива, брикетів кормових із люцерни і  для опалення  з біомаси- відходів кукурудзи, соломи, гречки, соняха, тирси, хвої. Є тут столярний цех з виготовлення меблів. Пекарня обслуговує мешканців кількох районів, випікає в добу півтори тисячі буханок, а в перспективі – розбудова площ , де випікатимуть понад дві тисячі хлібин. Його постачанням у магазини зайняті сім машин. Це не просто одне з найуспішніших підприємств України, це соціальний партнер мешканців громади. Тому керівництво фірми дбає про благоустрій сіл, установку дитячих майданчиків, впорядкування територій,створення умов для відпочинку  і змістовного дозвілля. На соціальний розвиток села агрофірма освоїла минулоріч 6 мільйонів гривень. З”явилися міжсільські дороги, дитячі майданчики з укладеними тротуарами,комплекс спортивних тренажерів. У Миропіллі відкрили сучасний магазин “Будівельний маркет”. Ми в ньому побачили вироби місцевого столярного цеху:стільчики, дитячі ліжечка, двері та вікна різного дизайну, супутні товари, фурнітуру. Крім того, тут беруть замовлення на доставку будівельних матеріалів із обласного центру, довозять своїм фірмовим транспортом. У цьому ж ошатному, сучасному приміщенні до послуг сільських мешканців – салон краси,перукарня, швейна майстерня. У селах Миропілля, Велика Рибиця, Запсілля, Мала Рибиця впродовж останніх років  успішно діють магазини та кафе-бари під брендовою маркою “Псел”, де реалізуються в широкому асортименті продукти харчування  і агрофірми. Рукотворним пам”ятником агрофірмі  залишаться  на роки зелені сквери, ялиновий парк, де висаджено  з нагоди 200-річчя Кобзаря 200 деревець. Невдовзі тут планують і погруддя Тараса Шевченка встановити. День-два і розквітнуть рядки тюльпанів у центрі села Рибиця, а незабаром веселково заллють майдан тисячі різнобарвних троянд, якими оздобили село агрофірмівці.

  • Ми вдячні людям за паї, якими ми користуємося. Тому крім обумовленої в угодах плати, ми хочемо, щоб вони відчули нашу турботу за своє дозвілля,  побут”,- сказав Микола Більченко.

Серед серйозних  реформаторів Сумщини, з якими довелося познайомитися у прес-турі, – головний лікар Краснопільської центральної районної лікарні Євген Івахненко. Під його керівництвом працюють 250  спеціалістів.Є тут 125 стаціонарних ліжок.25 місць займає хоспісне відділення, яке в області саме тут відкрили першим. Є в лікарні  поліклінічне відділення , діагностична лабораторія, пункт невідкладної медичної допомоги ,інфекційне та приймальне відділення. А ще далекоглядний головний лікар приберіг два ліжка для породіль. Адже з пологами буває багато непередбачуваних моментів. Мені імпонує така гнучка політика медиків Краснопілля, бо вони не просто  об”єкт громади,  вони все роблять для того, щоб бути затребуваними. Скільки ми чули, що навіщо там ремонтувати медичний заклад, його закриють все одно, громади собі щось створюватимуть самі, де хотітимуть. Тут такого нема. За медичною реформою, яка  також робить перші кроки, як і децентралізація, люди матимуть право вибирати де і в кого їм лікуватися.  Цей заклад і зараз не пустує, але тут капітально відремонтували дах, поміняли вікна на енергозберігаючі. Всі виділені районом і областю гроші якісно освоюються. Головний лікар хвалився , що придбав медичне обладнання та товари довготермінового користування, чотири бінокулярних мікроскопи. На суму понад сто тисяч  благодійний фонд “Технологія” надав допомогу у вигляді стоматологічного обладнання, інструментарію та устаткування для облаштування дитячого стоматологічного кабінету. Ініціативний головний лікар стукає в усі двері, бо його завдання надавати односельцям якісну медичну допомогу,а для цього зношене устаткування, треба заміняти новітнім.  Взявши участь у конкурсі проектів, підтримуваних урядом Японії,  за програмою “Кусаноне”-лікарня стала переможцем і тепер одержує довгоочікуване, вимріяне  і вкрай необхідне обладнання. Майже півтора мільйона коштують: паровий стерилізатор, електрична дезінфекційна камера, кисневий концентратор і гастродуоденоскоп. У лікарні чисто, сухо, тепло. Є капличка і рекреаційна зона з розкішними вазонами, квітами, м”яким диваном і легкою музикою. Звичайно, краще не хворіти, але коли прийдеться, то сюди не страшно йти. А щоб ви почули з якою турботою і любов”ю тут говорять про своїх пацієнтів, то можна йти як на базу відпочинку хоч на місяць чи перезимувати. Але на такий термін беруть тільки у хоспісне відділення, щоб підтримати, полікувати, щоб людина побула  під наглядом лікаря, бо  родина не може цього забезпечити.

  • “Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»  передбачає  державну   фінансову підтримку об’єднаних громад,  надаючи їм кошти на формування інфраструктури згідно з планом соціально-економічного розвитку .- сказав  консультант з комунікацій Офісу реформ у Сумському регіональному відділенні  Асоціації міст України Карен Агаджанов-Гонсалес.- Загальний обсяг фінансової підтримки розподілятиметься між бюджетами об’єднаних територіальних громад пропорційно до їхньої площі та кількості сільського населення. Внесені зміни до Бюджетного та Податкового кодексів стимулюють громади до об’єднання через механізм переходу бюджетів об’єднаних громад на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. Законом про державну регіональну політику передбачено, що 80 % коштів з цього фонду будуть виділятися рівномірно кожній області, 20 % буде розподілятися між тими, хто фактично більше заробляє, хто може більше дофінансувати ті, чи інші проекти. В законі не прописано, як громади повинні об’єднуватися, і який це буде період. Єдина умова, закладена в термінах – це термін надання фінансової і державної підтримки об’єднанню територіальних громад –  7 років”, – сказав представник Офісу реформ.

Також передбачено фінансування не тільки об’єктів інфраструктури, а також проектів співробітництва територіальних громад та процесу об’єднання територіальних громад. 

  • “Маємо ще й новий Закон «Про співробітництво територіальних громад», який закладає основи для зміни адміністративно-територіального устрою через об’єднання громад,– продовжив  пан Карен.Для того, щоб органи місцевого самоврядування насправді мали можливість розвивати регіон,  місцеві бюджети отримають право на частку загальнонаціональних податків. У центральну казну будуть надходити лише кошти, необхідні для виконання державних функцій. Це є головною відмінністю від нині існуючої фіскальної системи на місцях, коли практично всі податки централізовано збираються до обласних адміністрацій, а на місцях залишається незначна частина грошей”. 

Уряд попередньо пропонує залишати на місцях до 60% податку на доходи фізичних осіб, від 10% до 25% податку на прибуток підприємств, частково – екологічний податок, а єдиний і земельний податки пропонують залишити на місцях у повному обсязі. Отже, є фінансова мотивація і логіка для об’єднань, і це є базисом добровільності. Держава не примушує об’єднуватись −вона відкриває можливості для того щоб громади могли більше отримувати доходів і відповідно на свій розсуд більше розпоряджатися видатками з місцевих бюджетів.

Низки питань децентралізація не торкнеться жодним чином. Це стосується оборони, національної безпеки, зовнішньої політики, боротьби з корупцією, дотримання прав і свобод громадян та, безумовно, територіальної цілісності України.

 Пан Карен констатував позитивні зміни в законодавчому полі в сфері децентралізації влади та місцевого самоврядування, до яких «прямує» Україна. Надалі, повідомив він  в Мінрегіоні обіцяють формувати територіальну основу для наступного – субрегіонального рівня, розширювати можливості участі для жителів, розвивати інститут старост, ЦНАПи, медицину в громадах та запроваджувати європейські стандарти менеджменту.

Цікавою була розмова і з людиною з  європейським баченням питання децентралізації. Голова Краснопільської райдержадміністрації Юрій Яремчук наголосив, що  європейський і світовий досвід свідчить, що місцеві проблеми можуть ефективно вирішуватись тільки на місцевому рівні. Держава ніколи не дійде до проблем кожного села чи міста, кожної вулиці чи двору.  Сильне місцеве самоврядування базується на розвинутому громадянському суспільстві і демократії. Створення місцевого самоврядування – це один з елементів побудови західної цивілізації.

Далі голова райдержадміністрації  розповів, що Краснопільска  громада уже готова до реформування, вибори відбудуться за місяць. Виявили волю об`єднатися навколо селища 5 сіл. У районі ще лишиться сім невизначених cільських рад, але вже поступають пропозиції з деяких. Голова переконаний, що завдяки Закону  про спрощене приєднання населених пунктів до вже створених об’єднаних територіальних громад, питання вирішиться.

  •  “У роботі Краснопільської райдержадміністрації особлива увага приділена питанню залучення додаткових коштів та участі у конкурсах та проектах, де окремим пунктом є проведення роботи щодо реалізації в районі різного роду інвестицій, в тому числі і міжнародних, – зазначив очільник району. –Тому райдержадміністрація  подала заявку на участь у конкурсному відборі, який проводився шведською компанією SKL International на будівництво Центру надання адміністративних послуг”.

За словами Юрія Яремчука,  ЦНАП   забезпечить належні умови для ефективного надання адміністративних,інформаційно-консультативних  послуг, відповідної якості обслуговування жителів району. 

За результатами проведеного конкурсу з поміж більш ніж 80 претендентів перемогли 12 громадських об`єднань України, в тому числі – дві із Сумської області:Миколаївська ОТГ Білопільського району і Краснопільська. Проект  передбачає ремонт і обладнання центру надання адмінпослуг, а також навчання відповідних фахівців.

  • “Втілюючи даний проект у життя, ми робимо вагомий крок назустріч громаді. Адже необхідність удосконалення системи надання адміністративних послуг у Краснопільському районі назріла давно. Це буде не просто відкриття Центру надання адміністративних послуг, а демонстрація змін, які відбуваються, символ зміни обличчя громади та ставлення влади до громадянина”, – наголосив Юрій Яремчук.

Голова району переконаний, що без децентралізації, без ефективного місцевого самоврядування, ми ще надовго залишимось з дітьми, яким існуюча система не в змозі надати якісну та сучасну освіту, недолікованими хворими, розбитими дорогами, занедбаними селами, залишимось з усією купою проблем, які сьогодні маємо. Попереду складна робота, манни небесної ніхто не чекає. Треба займатися промоцією своєї громади, шукати інвесторів, заохочувати молодь лишатися в об`єднаннях. У Краснопіллі сподіваються і на спортивні заохочення. Тут є стадіон “Колос”, збудований за сприяння Федерації футболу. Знаменитий тим, що Краснопільська команда “Явір” виступала в першій лізі українського футболу, потім вона асимілювалася .  Тепер  команда місцевих спортсменів грає на першість області в другій групі. Не без гордості очільник району відзначив, що минулоріч на цій першості вони взяли срібло. Директор Краснопільської ДЮСШ  Володимир Мигаль розповів, що в школі спортсмени займаються  легкою атлетикою, шахами, лижними гонками і футболом. Планують  реконструкцію допоміжних приміщень, ремонти роздягалень, встановлення тренажерів, які вже закупили , придбання спортивного інвентаря. Юрій Яремчук поділився найближчими планами. Наступного року Леоніду Жаботинському було б 80 років. Народився відомий спортсмен у цьому селищі в районі лісгоспу. Є уже проект дозвіллєвого спортивного парку, де планують поставити і пам”ятний знак на честь найсильнішої свого часу людини світу. І виховний момент , і історичний . Багато уваги тут приділяють озелененню територій. Ми також взяли участь у реалізації цієї благородної справи. Вздовж сонячної сторони стадіону  журналісти України висадили алею японської верби матсудана.  Світлолюбива рослинка із закрученими спіральками гілочками нагадуватиме  про наше перебування на сумщині і тішитиме око юних спортсменів і мешканців Краснопілля.

“Обіцяти золоті гори — сором, а не зробити того, що можеш — гріх”, – кажуть так   люди , які  взялися за нову справу. Ми побували на околицях сіл, в мальовничих заводях річки Псел,любувалися крейдяними горами на прикордонні, переглянули історичну карту Сумщини і відзначили разом з організаторами і гідами прес-туру, що  на їх території туристичний “клондайк”. Є надія, що прекрасний шанс для розвитку туризму об”єднані громади уже не пропустять.

Цей прес-тур  , як і попередні  з цієї тематики в різні області України , показав, що рушійною силою реформ є молоді, ініціативні керівники, які прагнуть позитивних змін  в Україні.

 Завершальним акордом теми була зустріч з керівником апарату облдержадміністрації Дмитром Живицьким. Він  наголосив, що майже 500 кілометрів кордону з Росією накладають свій відбиток на темпи реформ. Втрачений ринок збуту сусідам, ще не віднайшли в повному обсязі, та й центральна влада не спішить допомогти. Але люди налаштовані патріотично. Навіть там, де кордон проходив центром села , зазвучала українська мова. Від історичних і культурних зв”язків лишився і суржик, але “руського мира” в них нема. Є широке поле для діяльності, є і творчий потенціал, молода команда ентузіастів. Пан  Живицький переконаний, що процес децентралізації конче необхідний, добровільний, спрямований на те, щоб люди не просто краще жили  за рахунок субвенцій, а навчилися  відстоювати свої права, бралися за інвестиційні проекти,  будували демократичне, цивілізоване суспільство .


  • “Сьогодні ми працюємо заради людей та України та об’єднуємо зусилля навколо фундаменту, на основі якого ми будемо розвивати свій регіон. Тому важливо, яким змістом ми наповнимо реформу децентралізації та наскільки ефективними стануть ці зміни. Ми повинні серйозно підійти до програми розвитку регіонів та співпрацювати незалежно від політичних поглядів”, – додав керівник апарату облдержадміністрації Дмитро Живицький.  

Серед проблем прикордоння є інформаційна політика двох держав.  Настирлива вона з боку сусідів через потужні приймачі, яких у нас нема. Тому і звучить “радная речь” з кисельовським баченням українських реалій. Вихід із ситуації знайшли тут  шляхом створення радіо в межах об`єднаних громад. Керівник апарату облдержадміністрації Дмитро Живицький наголосив, що Сумщині як прикордонному регіону надзвичайно важливо протидіяти інформаційній експансії з боку Російської Федерації. Він зазначив, що Радіо громад – це дієвий інструмент інформування жителів області, який набуває додаткової актуальності в умовах реформи децентралізації.

Представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в Сумській області Лариса ЯКУБЕНКО розповіла нам про алгоритм та механізм впровадження малопотужного мовлення, ліцензування та орієнтовні фінансові витрати. За її словами, великою перевагою Радіо громад є спрощений процес прорахунку частот і розбудови ФМ-станції та можливість створення локального контенту у межах територіальної громади. 

 У когось в розмові  про процес децентралізації, як запевнення в успіху реформи, прозвучав такий образний вислів: “Ноїв ковчег вижив і врятував своїх пасажирів, бо змайстрував його любитель, не спеціаліст, який дуже хотів вижити з родиною, а “Титанік” першокласні корабели вивели в океан”. Дмитро Живицький переконливо провів паралель також із плавзасобами. Велике судно не завжди обійде рифи, важке, неповоротке, а невеликі катери і вельботи не бояться штормів, качок, мілин і рифів, можуть швидко здолати великі відстані, знаходячи фарватер навіть  поміж западинами та скелями. У цьому  щось є. Хочеться побажати об`єднаним територіальним громадам попутного вітру, сили від землі і витримки,а ще, щоб в гавані не штормило і  їм завжди щастило з мудрим капітаном. Сім футів під кілем і ніяк не менше.

Людмила Островська, заслужений журналіст України.

 

 

Архів новин
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031