Суспільство

Що можуть підказати тернополянам народні прикмети в жовтні?
Чи знали ви, що колись жовтнем називали не десятий, а дев`ятий місяць року, тобто нинішній вересень? Ні. А такі дані містить “Словник української мови” Бориса Грінченка. Певне, се тому, що листя жовтіє раніше, ніж приходить сам жовтень…
Зрештою, саме ймення “жовтень” місяць носить ще з часів Київської Русі. Хоча в народі його величали по-різному. Здебільшого, наші прадідіи казали на нього “грязнік”. Воно й зрозуміло, адже бліде сонце все частіше починає ховатися за сірими хмарами, небо стає схожим на брудне полотно, а перші проливні дощі приносять вогкість і сльота.
Казали також на жовтень колись люди і хмурень,і листопадник, і зазимник, весільник. А також паздерник — від слова “паздер”, тобто костриця. В цей час переробляли льон та коноплі (від волокон відділяли кострицю).
Вірили наші прадіди й у те, що дерева, птахи й тварини в жотні дуже красномовно підказують, якою буде погода взимку. Тож пильно спостерігали за прикметами. Вважали, що:
•Грім у жовтні – на безсніжну зиму.
•Червоний місяць – на вітер, блідий – на дощ.
•Довго шпаки не відлітають – осінь буде суха.
•Якщо восени сіренький ранок, то жди ясного дня.
•Білка мостить гніздо високо – на теплу зиму, низько – на люту.
•Ворони вмостилися на нижніх гілках дерев – бути негоді й вітрові.
•Калина вже достигла, а листя на ній ще зелене – на теплу осінь.
•Голуб, відпочиваючи, ховає одну ніжку в пір’я – чекай різкого похолодання.
•Перед сильним вітром горобці метушаться, перелітаючи зграйками з місця на місце.
•Скільки не впало б снігу, але якщо на вишнях залишилося листя, то неодмінна відлига.
•Якщо до середини жовтня не осипалося з беріз листя – сніг ляже пізно.
•Польові миші переселяються до людських жител восени – на сувору зиму, а весною – на мокре літо.
•Чим сухіший і тепліший початок жовтня, тим пізніше настане зима.
•Якщо польові мурашки витягали високі купини, то осінь і весна будуть дощовими, з буйним водопіллям.
•Лушпиння на цибулі тонке – зима буде теплою; а грубе та з багатьма “за-стьожками” – холодною.
Цікавилась Н. Гонта.