Що можуть підказати тернополянам народні прикмети в жовтні?

Чи знали ви, що колись жовтнем називали не десятий, а дев`ятий місяць року, тобто нинішній вересень? Ні. А такі дані містить “Словник української мови”  Бориса Грінченка. Певне,  се тому, що листя жовтіє раніше, ніж приходить сам жовтень…

Зрештою, саме ймення “жовтень” місяць носить ще з часів Київської Русі. Хоча в народі його величали по-різному. Здебільшого, наші прадідіи казали на нього “грязнік”. Воно й зрозуміло, адже  бліде сонце все частіше починає ховатися за сірими хмарами, небо стає схожим на брудне полотно, а перші проливні дощі приносять вогкість і сльота.

Казали також на жовтень колись люди і хмурень,і листопадник, і зазимник, весільник. А також паздерник — від слова “паздер”, тобто костриця. В цей час переробляли льон та коноплі (від волокон відділяли кострицю).

Вірили наші прадіди й у те, що дерева, птахи й тварини в жотні дуже красномовно підказують, якою  буде погода взимку. Тож пильно спостерігали за прикметами. Вважали, що:

•Грім у жовтні – на безсніжну зиму.

•Червоний місяць – на вітер, блідий – на дощ.

•Довго шпаки не відлітають – осінь буде суха.

•Якщо восени сіренький ранок, то жди ясного дня.

•Білка мостить гніздо високо – на теплу зиму, низько – на люту.

•Ворони вмостилися на нижніх гілках дерев – бути негоді й вітрові.

•Калина вже достигла, а листя на ній ще зелене – на теплу осінь.

•Голуб, відпочиваючи, ховає одну ніжку в пір’я – чекай різкого похолодання.

•Перед сильним вітром горобці метушаться, перелітаючи зграйками з місця на місце.

•Скільки не впало б снігу, але якщо на вишнях залишилося листя, то неодмінна відлига.

•Якщо до середини жовтня не осипалося з беріз листя – сніг ляже пізно.

•Польові миші переселяються до людських жител восени – на сувору зиму, а весною – на мокре літо.

•Чим сухіший і тепліший початок жовтня, тим пізніше настане зима.

•Якщо польові мурашки витягали високі купини, то осінь і весна будуть дощовими, з буйним водопіллям.

•Лушпиння на цибулі тонке – зима буде теплою; а грубе та з багатьма “за-стьожками” – холодною.

Цікавилась Н. Гонта.