04 грудня 2021 року
23:12:34

Суспільство

Вони загинули за Україну! (фото, відео)

25.08.2015 14:15

25.08.2015

Їх було п’ятеро… П’ятеро воїнів УПА, котрі загинули в нерівному бою з НКВДистами неподалік лісу, що за Лопушанами Зборівського району. Московським карателям їх видав зрадник… Скільки тих зрадників і нині ходить  поміж українцями,  за «тридцять срібних» продають свій народ і роблять бізнес на смертях…

 

Довгі роки імена тих п’яти воїнів УПА були невідомими, а місце останнього їхнього бою – зарослим бур’янами.  Але справедливість є,  відгукнулись  справжні патріоти і завдяки їхнім зусиллям,  завдяки великому серцю уродженця села Лопушани Степана Процика постав цей пам’ятний знак… Саме на таких ось людях і тримається країна, вони – її душа і совість.

Прикметно, що урочисте відкриття пам’ятного знака відбулось 24 серпня. Про День Незалежності України мріяли і наші батьки, і діди, прадіди, і ці п’ятеро хлопців, правдивих українців, котрі  віддали власне життя за свою, Богом дану землю.  На прикладі їхнього героїзму виросло покоління патріотів, яке у грудні 2013-го вийшло на майдани сіл і міст для того, щоб  захистити  українську державу від регіоналівської банди на чолі з Януковичем та Азаровим. І це покоління патріотів, не дивлячись на те, що режим мав кишенькові спецслужби, міліцію, армію, не дивлячись на те, що в нього стріляли – зуміло перемогти систему, і взявши у руки зброю – рушило на схід, захищати державу від путінської навали. Це вони стримали наступ московської армії, не дозволили реалізувати «план новоросія», який мав охопити вісім областей, а захлинувся на Донеччинні та Луганщинні. Саме завдяки цим патріотам, котрі мають за взірець відвагу, самопожертву та гідність воїнів УПА, ми досі тримаємо оборону і обов’язково переможемо. А ще – завдяки волонтерському руху, бо коли б не жертовність та допомога кожної громади, кожної людини, наша армія була б гола-боса та беззахисна перед ворогом. Вперше чергу саме завдяки підтримці народу наші бійці на сході протистоять московському агресору. І як за це українцям дякують політики, котрі прийшли до влади на крові Небесної Сотні? Складається враження, що у середині країни теперішня владна верхівка відкрили другий фронт проти власного народу. І воякам, котрі на передовій, стріляють у спину політикою супроти українців.

Особисто я не можу зрозуміти, чому  люди,  які стояли на Майдані, обіцяли діяти в інтересах народу, забули про це і працюють на власну кишеню, в інтересах інших урядів та держав. Тільки у лютому 2015 року, коли у  Мінську вдруге з ворогом підписали Меморандум, вся країна дізналась про те,  що ще у вересні 2014 року, за першими Мінськими домовленостями, українська влада зрадила «кіборгів», вона «відкраяла» сепаратистам не тільки донецький аеропорт, а й ще частину нашої території. То десятки смертей чиїхось синів, батьків, братів виходить були марними?  Хто дозволив владі  віддавати ворогові землю, за яку вони стояли до останнього?

Та й узагалі, чому на переговорах у Мінську інтереси України, наші з вами інтереси, представляють кум Путіна Медведчук, Кучма  і колишній генерал КДБ Марчук? Виходить, всі ті, проти кого ми боролись, стояли на Майдані – не вороги України, а її офіційні представники?! Це вони мають  говорити з кремлівським карликом про ситуацію в Україні, вирішувати, що нам робити ?

Люди до влади мають дуже багато питань. Наприклад, чому досі ніхто не поніс відповідальність за розстріл Небесної Сотні, чому ніхто не відповів за загибель наших воїнів в Іловайському котлі і під Дебальцевим? Чому в грудні 2013-го нині прем’єр-міністр, а тоді ще опозиціонер Яценюк казав, що ціни на газ потрібно знизити мінімум вдвічі, а коли прийшов до влади, то підняв їх у сім разів і каже, що то тільки перший етап зростання, до 2017-го має бути ще два. Що виходить: ціни на світло, воду, газ, продукти ростуть, а зарплати залишаються тими ж? Уряд, схоже, цілеспрямовано робить з власного народу жебраків, знищує його.  За наш з вами рахунок фінансує окуповані території і Крим. Це ми платимо за те, що сепаратисти та окупаційна влада безкоштовно отримують з території України газ, електроенергію та воду. То про кого влада насправді дбає? Чому обіцяла на Майдані одне, а робить інше? Чому скасувала пільги для дітей війни, чорнобильців, пенсіонерів і в той же час жодним чином не оподаткувала бізнес олігархів, які продовжують заробляти мільярди на сльозах українців та війні? Чому теперішня влада повернулась плечима до українського народу, до воїнів на сході,а веде переговори з Путіна, чому Європейські країни ввели санкції проти Кремля, а бізнес українських олігархів успішно працює в Росії? Чому буквально кілька тижнів тому «народний» прем’єр» Яценюк вніс законопроект про оподаткування заробітчан (422 гривні  податку на місяць з тих, хто працює за кордоном)?  Складається враження, що реформатори з київських пагорбів запланували знищити Україну, а не змінити життя в ній на краще. Судіть самі: «реформа» в валютно-грошовій політиці завершилась курсом долара по 22-23 гривні, «реформа» в ЖКГ – тарифним геноцидом, який особливо відчуємо вже в жовтні, отримавши квитанції на оплату.


Зараз влада з-під палки впроваджує адмінреформу, котра вщент зруйнує село. Тернопільська обласна рада сказала тверде «Ні!» тій псевдореформі. Фракція ВО «Свобода» ніколи не підтримає бажання влади загнати людей у новітні колгоспи, бо як інакше назвеш намір замість 615 сільських рад утворити усього 50? Обласні чиновники кажуть, це покращить якість надання адмінпослуг. Ну, коли вважати покращенням те, що людям доведеться за будь-якою довідкою долати кілька десятків кілометрів до центру, то тоді нема питань. Коли вважати покращенням  закриття шкіл і дільничних лікарень, позбавлення мешканців села мати своїх захисників в місцевих радах, то жодних проблем. А якщо все навпаки – то навіщо влада бреше людям? За відмову депутатів-«свободівців» проголосувати за план знищення сіл, чиновники різних мастей вішають ярлики популістів. Але це є свідченням того, що «свободівці» вчинили правильно, бо тільки від безсилля та відсутності аргументів політики вдаються до погроз, шантажу, бруду.

Вже скоро влада матиме новий привід шипіти. 31 серпня Верховна Рада планує розглянути зміни до Конституції. Спільно з побратимами від  ВО «Свобода» ми їдемо під стіни парламенту для того, щоб висловити свій протест щодо даного законопроекту.  Коли 16 липня він набрав 288 голосів, «Опозиційний блок», колишні регіонали, аплодували стоячи. Це була їхня перемога. Я досі не розумію, чому Верховна Рада, котра має коаліцію у 300 голосів,  створену з представників нібито демократичних партій, підтримала регіоналів у тому, щоби сепаратисти отримали в Конституції свій окремий легальний статус (сепаратисти, котрі вбивають наших хлопців, не дивлячись на перемир’я), чому ми їх маємо утримувати з місцевого бюджету, чому вони повинні формувати по-особливому органи юстиції, прокуратуру? При цьому  наші добровольці, ті , котрі воювали, загинули торік і гинуть нині на фронті, за українським законодавством фактично є незаконними збройними формуваннями. Як пояснити батькам хлопців, яких вбили сепаратисти, що в очах української влади їхні сини – бандити, котрі взяли зброю і пішли захищати свою землю, а їхні вбивці – скоро стануть народною міліцією і будуть амністовані?

Ми,сучасники, маємо дати  правдиву оцінку тому, що зараз відбувається. При владі знову опинились люди, які ходили по майданах, говорили полум’яні промови, але щойно стали до державного керма, одразу забули все, що обіцяли, та почали дбати про власні кишені й інтереси. То чим вони відрізняються від Януковича? Прізвищами, тим що вдягають вишиванки, б’ють себе в груди та кричать «Слава Україні!»? Банда Януковича грабувала українців, і вони – грабують. Ось тільки злочинному режиму ми не терпіли, не мовчали, то чому терпимо і мовчимо зараз цьому? Чого чекаємо?

Хлопці, яким встановлений цей пам’ятний знак, загинули не у 44-му, 45-му, а в 1948-му, через три роки після офіційного завершення Другої світової війни, коли вже ніби була офіційна влада, але вони чітко розуміли її злочинну суть та усвідомлювали,  що, коли бачиш, що влада – не українська і діє не в інтересах українців, то не можна ставати її пристосуванцем, необхідно протистояти їй. У кожного з нас також є вибір: боротись чи пристосуватись. І зробити його мусить кожен для себе.

Олег СИРОТЮК, член політради ВО «Свобода».

{youtube}QxCLsmN1uiM{/youtube}

{youtube}qBZM9kFQggw{/youtube}

Календар
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Недавні записи
Мета