26 вересня 2021 року
18:34:49

Суспільство

Тернопільське водосховище отримало шанс на порятунок

21.12.2016 20:14

На чергові сесії Тернопільської міської ради депутати  ухвалили Комплексну Програму розвитку водосховища “Тернопільський став” на 2017-2019 рр. 

 

До слова, це перший чітки, деталізований та аргументований документ, який допоможе врятувати перлину міста.

  • “Комплексного підходу до утримання ставу не було ніколи, — зазначив заступника міського голови Тернополя Леоніда Бицюри .Зазвичай те, що стосувалося озера, робилося стихійно, хаотично і безсистемно. В середині 70-х років на Тернопільському водосховищі були проведені останні оздоровчі заходи. Тоді вдалося до кінця 80-х років оздоровити його екосистему”.

Тернопільський став – одноліток самого міста. 16 березня 1548 року Ян Амор Тарновський, засновник Тернополя і власник фортеці, отримав привілей на будівництво греблі та створення озера. Того ж таки року в заплаві річки Серет було стоворено водойму, що мала захищати фортецю Тарновського від нападів турків і татар. Відомо, що в XVI столітті довжина ставу сягала 7 км, а ширина — 2–3 км.  Водойма мала не лише рекреаційне, а й господарське значення. Тут працювали чотири млини, що приносило великі прибутки місту, а в самому озері розводили різну рибу, і навіть експортували її за кордон.

Донедавна між фахівцями ще точились дискусії, як правильно називати водойму: озеро, став чи водосховище. За документами це все ж водосховище. Сьогодні воно на балансі  КП “Об’єднання парків культури та відпочинку м.Тернополя”. Тут почали проводити чемпіонати України і світу з водно-моторного спорту. Тож рятувати перлину взялись спільно чиновники, науковці, громадські активісти. Адже за оцінками фахівців, вона повільно вмирає і якщо  не буде відновлено екосистему, то, за різними оцінками, через 7-10 років перетвориться на болото.

  • Було створено робочу групу, яка взялася за розробку програми оздоровлення гідроекосистеми Тернопільського ставу. Вона складається з трьох частин: екологічної, інфраструктурної та спортивної, — зауважив  Леонід Олексійович.  — Екологічну розробив науковець Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, доктор біологічних наук Василь Грубінко, який давно вивчає питання ставу.  Для розв’язання проблеми використовуватимемо як українські, так і європейські напрацювання. Зокрема,  польського міста Ольштин, яке має кілька схожих водойм і вже зустрічалось зі схожими клопотами”.

Отож, перший етап програми передбачає оцінку процесів формування стійкості та самоочисної здатності екосистеми ставу. Зокрема, йдеться про виявлення джерел забруднення, рівня їх токсичності та їх вплив на життєдіяльність водойми, їх накопичення.

Другий етап — інженерні та гідротехнічні заходи, які реалізовуватимуть у 2017–2018 рр. Йдеться про очищення донних відкладень (намулу) вздовж греблі на відстані 25–30 м від дамби. Впорядкування колекторно-зливних систем, рекультивація пляжів, створення біоплато, зменшення кількості водних каналів у парку «Топільче» для пришвидшення водообміну і зменшення «цвітіння» водоростей та інші заходи.

Третій етап — гідробіологічні заходи, які планують здійснювати у 2018 році. Йдеться про заселення екосистеми рослинами, молюсками-фільтраторами (наприклад, Дрейссена), які вбиратимуть шкідливі речовини, фільтруватимуть воду й насичуватимуть її киснем, насамкінець — зарибнення водойми рослиноїдними і всеїдними рибами. 

Якщо здійснити всі ці заходи, то стан Тернопільського водосховища буде поліпшено, а екосистему, котра виконує кліматоутворюючу, рекреаційну функцію, а в перспективі може мати рибогосподарське та біотехнологічне значення (створення планктонних полів для вирощування корисних водоростей), – відрегульовано.

 

 

 

Архів новин
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930