Тернопіль перетворився на знімальний майданчик (фото)

У Тернополі тривають зйомки короткометражного фільму Нікона Романченка “Поза зоною”. 

У вівторок креативна команда молодих столичних кінематографістів  “Сучасне українське кіно” звичайний тролейбус перетворила на знімальний майданчик. У ньому головна героїня, яку звати Люба, за сюжетом повертається додому… Крізь віконечко – дивовижний Тернопіль… А у салоні – вирує життя… Усе переплелось, усі поспішають, гутарять… Їй же на душі неспокійно, вона давно не чула голосу сина… Абонент – поза зоною…

Учора ж зйомки відбувались … біля колії, що пролягла неподалік кондитерської фабрики “ТерА”, що стала основною локацією короткометражки. Люба працює там уже десять років, робить смачнющі цукерки, ось тілкьи доля в неї – не солодка… 

У ролі кіноакторів уже спробували себе чимало пересічних тернополян і тернополяток. Ось і в середу ранок щойно зайнявся, а зйомки вже розпочались…  І  допоки тернополянки Надія Калінчук і Тетяна Шабанова грають звичайних перехожих, які стрічають дорогою головну героїню, котра поспішає на роботу, я …ховаюсь  за кущем, що розрісся біля дороги, аби випадково не потрапити в кадр. Ховаюсь і знимкую зйомки на пам’ять…  

– А що то таке відбувається? Хтось з мосту під поїзд кинувся? – відриває мене від фотоапарата літня жінка, стривожено поправляючи великі окуляри.

– Ні, то в нас кіно знімають, – заспокоюю, усміхаючись.

– Про те, що жінка кинулась під поїзд?

– Та чого під поїзд?

– А чого на мості над колією стоїть, на поїзд чекає? – не вгаває.

– Та вона просто попри колію на роботу ходить щодня…

– Ааааа  А де вона робить?

– На “Тері”, он, – вказую на будівлю сонячного кольору.

– Знаю, там зефір добрий… То вона під поїзд не кидатиметься?  

– Та ні.

– А то я йду, дивлюсь камера, купа людей, думаю – точно хтось з моста скочив… Ото – дурний… А вона – не з моста… А що з нею станеться? 

– Та нічого, живе собі, як всі, працює, сина з АТО чекає…

– Аааааа Бідна жінка, йой, бідна… І шо, той син?

– На з’вязок не виходить… Поза зоною постійно. Ото вона й переживає. До нього їде, на схід, із цукерками…А там їй кажуть, що він…

– Шо??? Вмер?

– Дознімуть – побачите, – інтригую.

– А коли покажут?

– О, ще не скоро, тільки знімають…

– Ааааа Файно, най знімають, головне, шоб під поїзд ніхто не впав, най знімають…

 (Далі буде)