15 січня 2021 року
14:32:24

Культура

Тернополяни насолоджувались “Золотим сузір’ям України” (фото)

12.10.2016 08:10

Муніципальний Галицький камерний оркестр розпочав  XXV  концертний сезон музикою золотого сузір’я українських композиторів. 

 

Програма так і називалася – “Золоте сузір’я України”. Це надзвичайно символічно, адже композитори, твори яких звучали, по-праву вважаються корифеями української музики, незважаючи на віяння часу, історії чи обставини. 

Об’єднавши в одній програмі твори першого класика української музики Дмитра Бортнянськогодного з найяскравіших представників української діаспори у Відні Андрія Гнатишина, класика української музики початку 20 століття Василя Барвінського та сучасного композитора, якого можна уже назвати живим класиком  Мирослава Скорика, пропагандиста найкращих творів сучасності Ростислава Бабича художній керівник і диригент колективу заслужений артист України Василь Феленчак поставив собі за мету, виходячи з технічних можливостей камерного оркестру, ще раз показати розмаїття і досконалість української музики.  

Ведучі мистецького дійства поетеса Олена Лайко і заслужений журналіст України Михайло Зубик  були нашими провідниками від мелодії до мелодії. Вони, коментуючи твори, історію їх написання , переносили нас в епохи іншого виміру. 

Того вечора ми, пересічні глядачі, відкрили для себе багато нового. Митці подарували чудові зразки старовинної музики, яка дійшла до нас із глибини віків- унікальну  музичну  пам’ятку  епохи Відродження –  Львівську табулатуру, яка датується другою половиною 16 століття і зберігається у бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка.

Як стверджують фахівці, мистецький рівень вміщених у ній творів просто вражає – це зразки прекрасної високопрофесійної музики тих часів. Однак, щоб донести до сучасного слухача цю давню музику, довелося розшифровувати її, зробивши обробку для різних інструментів та ансамблів. Працював над розшифровкою Львівської табулатури видатний український композитор Мирослав Скорик разом зі своєю ученицею, тепер – відомим мистецтвознавцем Лідією Корній. Композитор у передмові до друкованого видання табулатури відзначає складність і вишуканість музичної мови твору.

Відкриттям був і концерт “Ре мажор для чембало (клавесину) з оркестром”, написаний у  1780 році Дмитром Бортнянським,  вдалося розшукати твір  лише у 1982 році у нотному відділі Паризької бібліотеки . Критики відносять його до найбільш довершених і високохудожніх інструментальних композицій Дмитра Бортнянського. 

Унікальність цього концерту  полягає в тому, що він хронологічно найбільш ранній із відомих інструментальних творів, написаних українськими композиторами. У звуках музики ми чуємо  впливи клавірних сонат Баха, італійської інструментальної сонати, оперної увертюри, симфонії. Образній сфері притаманний світлий і життєрадісний характер, жвавість руху, динамізм, що співіснує з грайливою  лірикою. Дослідники відзначають у ній найвищий творчий інтелект композитора, акцентуючи, що в мелодиці відчутні українські національні риси. Така музика спонукає заглибитися в себе, краще розуміти свої переживання та емоції. 

Зворушливо сприйняла аудиторія звістку про обірвану мелодію …   Прикро і боляче – із життя пішов побратим – Олег Качало. Бентежне відео, слова пам’яті і любові  злилися з мелодією Дмитра Бортнянського у концерті №3 для струнного оркестру.

У програмі звучали твори глибокого  лірика, який умів доторкнутися до ніжних і потаємних закутків людської душі, Василя Барвінського. Про нього казали, що це наш український Клод Дебюссі, наш український Моріс Равель. Композитор  завжди залишався вірним духу українського мистецтва, черпаючи натхнення з прадавніх джерел культури свого народу. Звучали мелодії народних пісень в обробці Ростислава Бабича.

З людьми, що дарують чарівні звуки мелодій , можна, залишаючись на місці, подорожувати не  тільки в інші країни, в далекі  часи, а й на знамениті  бали, або ж прошкувати полем, збирати букети ромашок з волошками, чи  ловити листя, яке опадає, запалювати свічки в стародавніх підсвічниках, злітати з ангеликами до високості, заслуховуючись церковними хоровими мелодіями. 

Концерт – особливий феномен, що разюче відрізняється від звичайного слухання музики і не лише через присутність її виконавців, а й через те, що це слухання колективне. Як на мене, живо зіграна музика має більший вплив, більшу силу. Коли чуєш  злиття звуків різних інструментів , виникає відчуття співпричетності до цього процесу. Весь зал стає єдиним колективом. Я думаю, що це  зумовлено  енергетикою виконавців, тобто музика наповнює змістом, який вона несе   і музикантів , коли вони грають, і поціновувачів їхнього мистецтва. 

Аудиторія слухачів відразу помножилася, коли вийшли вітати маестро з початком ювілейного сезону представники Бережанської еліти-керівник проекту “Резонанс” Ірина Драбик і  народознавець Надія Волинець. Для бережанців відкриття сезону було у вересні, коли оркестр виступав у них. Чекають цього дійства і в Почаєві. Так композитори, які представляють  різні часи, різні епохи, різні музичні стилі об”єднують українців, формують національну музичну культуру, відображають інтелект української нації, доводять усьому світові, що українська музика є – і вона прекрасна.

Зібрання мелодій  національних корифеїв  музики “Золоте сузір’я України”,  совнене світлого тонкого ліризму і справжнього українського духу  , стало гідним початком  широкої концертної програми та інших мистецьких заходів , об’єднаних спільним гаслом “Галицький Муніципальний  камерний оркестр – від концерту до концерту – 25 років”. 

Людмила Островська.

 

 

 

Архів новин
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Погода
Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua