23 жовтня 2020 року
10:32:10

Культура

«Життя і мета собаки»: рецензія на книгу Брюса Кемерона

10.03.2019 12:09

Вам потрібно прочитати книгу, якщо у вас вдома є тварини. Вам потрібно її прочитати, якщо у вас вдома є собака. І вам потрібно прочитати цю історію, якщо собака є у вашому серці. 

Бувають книги, які дійсно не відпускають до останньої сторінки. Ця – одна із таких. Сюжет настільки затягує, що ти повністю переживаєш цю історію, плачеш і смієшся разом із героями. Ця книга точно варта уваги. 

Перед нами зворушлива історія любові й відданості. Певна суміш «Хатіко» та «День бабака». Ти бачиш світ очима собаки, проживаєш з нею життя, відчуваєш її емоції та думки. Здавалося б, такий простий та легкий текст, а викликає безмежну теплоту та любов.

Роман Брюса Кемерона  «Життя і мета собаки» став бестселером USA Today і TheNewYorkTimes, а 2017-го — новим фільмом кіностудії DreamWorks, який теж став вельми популярним. 

Розповідь в книзі ведеться від імені собаки. На перший погляд це трохи дивно. Але цього вимагають обставини й зміст книги.Мова написання книги є доволі проста, цікава, і якось по наївному дитяча. Також в книзі присутній гумор, різні кумедні ситуації, що якісно освіжає та надає книзі якоїсь особливої атмосфери. Вся оповідь в історії побудована на щирості, взаємності й на відданій любові. Особисто мене зацікавила і зворушила ця низка подій, і долі людей, які змінюються завдяки тваринам в книзі. Як на мене, ми ніколи не дізнаємось, про що думають собаки і як вони думають. І ототожнювати людей із тваринами ми не можемо, бо це як мінімум безглуздо. Але, зрештою, стосунки людини з собакою можуть стати важливішими, як стосунки людини з людиною. Просто вони розвиваються по – іншому, в іншій перспективі. 

Сюжет

Сюжет побудований довкола собаки, який шукає сенс свого призначення. Він любить гратися, стрибати, веселитися, зрештою, він просто хороший собака. Так, і герой весь час помирає. 

Життя і мета собаки Брюса Кемерона – це історія про перевтілення собачки, подорожі з одного життя в інше, усвідомлення власного існування і щиру відданість служінні тому, хто відповідає взаємністю і випромінює світло. 

Він якимось дивом зберіг пам’ять про попередні життя і про своїх господарів. Маленький Тобі, відданий золотистий ретривер Бейлі, вівчарка-рятівниця Еллі — одна душа, яка намагається зрозуміти сенс дружби, відданості, жорстокості та ціну любові, яка не закінчується навіть після смерті.Пес продовжував народжуватися заново, знаходячи нову сім’ю, намагаючись стати її частиною. І ставав! Тому що був найбільш доброю і розумною собакою, яку можна тільки придумати.

Пес Бейлі залишається головним персонажем. Він відданий помічник, друг та опора для маленького хлопчика Ітана, який відкрив йому світ людської любові та справжньої дружби між людиною і твариною. Вони дорослішають разом, пізнають нові відчуття, емоції та переживання.І коли Бейлі доведеться знову відійти, собака віритиме, що все-таки зустріне колись свого хлопчика,  і зрозуміє, що основна мета його життя – це просто любити та бути поряд.

Задум

Як на мене, авторський текст від третьої особи був би набагато доречнішим в даній книзі. Це не означає, що слід відмовлятися від ракурсу очима собаки. Є чимало дуже вдалих прикладів, коли автор вибирає розповідь від третьої особи, але при цьому від початку до кінця слідкує за одним героєм, стаючи немов його тінню. Той же «Гаррі Поттер», за винятком декількох глав. Якщо говорити про тварин, то це звичайно «Покликання предків» Джека Лондона. 

Цікаво, що в цій книзі, за якою знятий також і фільм, цього немає. І тут розповідь ведеться якось так опосередковано, з нейтральної позиції. Натомість у фільмі, всі закадрові моменти подані голосом і ми ніби бачимо світ очима собаки. І все виглядає дуже гармонійно, природно, і так, як має бути. В книзі навпаки. 

Звичайно, книга не позбавлена смутку. Але в ній немає зациклення і смакування собачим болем. Скажу відверто, що мені не дуже сподобалась ідея з постійним переродженням  і пам’яттю про минулі життя собаки. Але я розумію, що це був своєрідний авторський прийом, яким він хотів ще раз підкреслити і передати центральну думку твору. Якщо на цьому всьому не зациклюватись, то книга не позбавлена свого шарму, є дуже цікавою, в ній є хороші жарти, гумор і приємна атмосфера. І ще, ми маємо не тільки любити собаку, а розуміти її, чути її, тому що ми для неї все. 

Головний посил книги – всім відома собака – друг людини. І наший головний герой – собачка Бейлі. Проживає життя за життям, перероджується в різних сім’ях, з різними кличками, проживає, зрештою, різні життя, для того, щоб зрозуміти та відшукати своє справжнє покликання. Але, воно, як виявляється, дуже просте – бути гідним собакою і вірно служити своєму господарю. 

Як писалась книга

Брюс Кемерон виконав просто приголомшливу роботу. Він довгий час вивчав поведінку собак, прояв їх почуттів та емоцій. У книзі добре те, що вона підкріплена науковими фактами. Під час читання немає відчуття, що автор щось вигадав, крім дивовижної сюжетної лінії.

Це не просто книга, яку читають заради забави. Після такої книги Ви не зможете залишитися байдужими й обов’язково захочете відчути як це, бути центром всесвіту для вашої собаки.

Все ж, яка мета собаки? Бейлі сам дає відповідь: «Моїм призначенням, метою всього життя було любити хлопчика і робити його щасливим».

Книга вчить нас по-справжньому любити своїх чотирилапих друзів, оскільки собака – лише незначна частина нашої долі, але ми – це все його життя. І якщо відкриємо своє серце для нього, то не пошкодуємо, оскільки собака завжди буде поряд, він ніколи не покине нас і любитиме, не вимагаючи нічого натомість. Ось чим відрізняється людська натура від собачої.

Отже, якщо вас цікавить така тема і ви хочете краще зрозуміти свого домашнього улюбленця, то сміливо беріть у руки книгу «Життя і мета собаки» Брюса Кемерона. 

Для тих, хто зібрався читати книгу, дам пораду. Не кидати її, як мінімум до середини другого розділу. Тому, що далі буде набагато цікавіше. 

У книзі Ви зустрінете і самотність, і перше кохання, і сімейні драми, і кумедні ситуації. Словом, усі перипетії людського життя очима чотирилапого, який хоч і не розуміє людської мови, проте бачить людей наскрізь.

«Немає поганих собак, бувають погані люди. Собаці просто потрібна любов». – ©Брюс Кемерон

Аліна Жайворонко. 


 

Відео дня
Архів новин
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031  
Погода
Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua