24 січня 2021 року
12:52:38

Культура

Кохання і шість трупів на сцені – щоденник “Тернопільських театральних вечорів”

24.09.2016 07:00

Триває  XIV Всеукраїнський фестиваль театрального мистецтва “Тернопільські театральні вечори”.

Майже тиждень глядачі в переповній   залі академічного обласного драматичного театру ім. Т.Шевченка  відкривають для себе роботи  режисерів України, нове прочитання відомих  творів драматургів, яскраві сценічні образи, дізнаються історію театрів.

“Ромео і Джульєтта” за Андруховичем 

Здивував і потішив  глядачів своєю постановкою  вистави “Ромео і Джульєтта”   Перший академічний український театр для дітей та юнацтва зі Львова. Заснований цей  заклад   був  у Харкові як  “Театр казки” (офіційне відкриття – 21 березня 1921р.) .Він і   започаткував  новий вид театрального мистецтва, який не мав аналогів у світовій практиці – театр для наймолодших глядачів. З 1933 року його перейменували  на Харківський театр юного глядача ім. М. Горького (у 1990р. за рішенням колективу театр отримав свою теперішню назву).  У 1944р. театр перевели до Львова.

У львівський період у театрі у різний час працювали такі відомі режисери як С. Данченко,  А. Бабенко;  Р. Віктюк. Свою сторінку в історію театру тепер вписує  режисер заслужений діяч мистецтв України Вадим Сікорський. Ми пам`ятаємо його фестивальні роботи: і режисерські і акторські періоду служіння в театрі ім.М.Заньковецької. І ось пан Сікорський на глядацький суд “Тернопільських театральних вечорів”  виніс  найвідомішу трагедію Вільяма Шекспіра написану 400 років тому – “Ромео і Джульєтта”,   за перекладом Юрія Андруховича. Особливість цього українського перекладу в тому, що Андрухович зміг передати весь колорит XVI століття, не оминаючи улюблених шекспірівських напіверотичних натяків.“Печальніших історій не знайдете, ніж про любов Ромео і Джульєтти” . “У цій трагедії – 6 трупів. І всіх я добросовісно перерахував. Я вже наситився кров’ю.”  Попри це, історія кохання юних веронців залишається однією з найулюбленіших у світі серед глядачів  і з часом не втрачає своєї актуальності та краси. Ми по-новому побачили історію закоханої пари. Ще раз обміркували вічне  шекспірівське “бути чи не бути” ? І переконалися, що світ постійно змінюється, але людські стосунки і пристрасті, описані Шекспіром, – ні. Ідея вистави розкривається завдяки трагедії почуттів героїв. Ромео і Джульєтта народжуються аби померти, померти в ім’я кохання. Вони приречені загинути, але показати людству, що кохання – існує. Приємне враження залишилося від стилізованих  костюмів, автором яких є Дарія Зав’ялова. Переглянувши трагедію , розумієш, що  існують тисячі інтерпритацій даної п’єси, проте роки не вичерпують її граней.

Артисти Івано-Франківського академічного обласного  драматичного театру ім.І.Франка подарували глядачам неповторні миттєвості  роздумів про життя і смерть та сенс нашого існування на білому світі.

“Готель двох світів”

Ідейний ключ вистави-притчі  від франко-бельгійського письменника і філософа, одного з провідних драматургів світу  Еріка-Еманнуеля Шмітта “Готель двох світів” у постановці Ореста Пастуха  у тому, що  ми боїмося смерті, однак не боїмося змарнувати своє життя. П’єсу означено як притчу, тобто увага головна на  загостреності  головної думки.  Актори  представили на сцені різноманітні прошарки суспільства, які б у реальному житті ніколи не зустрілися: бідні і багаті, хворі та здорові, сумні і веселі, одинокі і люди, які прагнуть кохання. 

Герої вистави волею випадку опиняються між життям і смертю, вони там на землі в комі, але кожен з них тут, в цьому вимірі з ліфтом вгору-вниз розуміє, що “кома” це ще не “крапка”.  Вражає світлість думок цих ізольованих персонажів,  чистота помислів перед далекою дорогою в нікуди. Вони забудуть усе, що тут їх спонукало до переосмислення життя,але загальнолюдські цінності з ними залишаться. А ще один урок: ніколи не пізно зробити добру справу. 

Так, Жюльєн Порталь  закохується в Лору, якій хворе серце у житті не дає можливості ходити не те, що  бачити людей і відчувати емоції, і цій парі уже однаково куди повезе ліфт після приговору доктора “С” (смерті) вниз чи вгору, лиш би разом. А Маг Раджапур, якому вже півроку немає полегшення на лікарняному ліжку згоден на відключення від системи і пересадку свого серця Лорі. Та режисер не ідеалізує героїв вистави. 

Не всі повертаються до життя із змінами на краще, дехто продовжує дотримуватися своїх принципів – бізнесмен  Бельбек, який збирається переписати свій заповіт і так і не вірить , що він на межі, що пані з  в чорному занесла над ним косу, і робить ті самі помилки, ставлячи матеріальні цінності вище моральних.


Отож, актори вистави змусили нас ще раз задуматися над, здавалося б, відомими постулатами , що життя – це безцінний дар, який людина одержує при народженні. Проте як вона зуміє розпорядитися цим даром – залежить від неї самої. Людина повинна цінувати своє життя навіть тоді, коли воно не складається, коли в ньому більше незгод, ніж радощів. Ми всі іноді витрачаємо життя на якісь дурниці, а потім, коли воно минає, розуміємо, що вже надто пізно. Та попри такі роздуми, вистава світла. життєстверджуюча, оптимістична. Кохання перемогло, ліфтом вниз повертається  і Лора і Жюльєн, який впевнений, що  пізнає своє кохання, яке в людей називають  “з першого погляду”.  І вже не треба слухати стетоскопом серце,  про це сповіщає завершальний кадр вистави : зеленим фоном із смужечки  розвивається електрокардіограма з  різницею діастоли і систоли, перетворюючись на бігуна, машину, літак…Ця знахідка режисера  потонула в аплодисментах вдячних глядачів. 

“Завчасна паморозь” чи самогубство на сцені 

Символічну  драму на одну дію “Завчасна паморозь”  Райнера Марії Рільке  представив тернополянам Національний академічний драматичний театр ім.М.Заньковецької у постановці народної артистки України Таїсії Литвиненко. Художній керівник постановки — Федір Стригун народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Хочеться подякувати цьому колективу за чудову гру артистів. Я знала тільки вірші  цього австрійського поета, відкрила драматурга.

П`єса “Завчасна паморозь” була написана двадцятирічним поетом Рільке у 20-х роках минулого століття під впливом особистих вражень і переживань дитинства – мати майбутнього поета втекла з дому з австрійським офіцером. На сцені майже не йшла, тож заньківчанську постановку можна вважати першопрочитанням цього твору у сценічному варіанті.

Це їхня  прем`єрна робота  2009 року. Якщо вистава  затребувана, вона живе. Сюжет нескладний.  Бідна родина – чоловік, дружина і двоє їхніх дорослих дітей – ледве зводить кінці з кінцями. Широке ліжко в глибині сцени – наче свідок майбутніх драматичних подій у цій сім’ї, а ширми з бордовими шторами по боках сцени наче приховують якісь таємниці. Посередині – великий овальний стіл, на якому головні героїні – мама і донька – кілька разів впродовж вистави виконують пристрасні танці, мовою тіла розповідаючи про свої страждання і нездійсненні мрії. Але для демонстрації акторської майстерності це неперевершений матеріал. Що не роль- то майстер-клас. 

Це скоріше трагедія, оскільки головна героїня  вкорочує віку. Але як красиво зіграла цю роль Наталя Боймук .Режисер постановник  розкриває нові грані кохання та його розуміння людьми, проводить тонкі паралелі між зрадою і вірністю, між часом і простором. В одному з інтерв`ю Таісія Литвиненко  про виставу сказала так : “Це – тема вічна, тема класична. Вона мені близька, хоча в житті я щаслива, бо кохання не зрадила, а навпаки – знайшла”. 

Головним у творі є символ жінки, а саме: жінки-матері, жінки-коханки, жінки первозданної і сміливої за своєю природою, жінки, що виросла з туману сутінок.Це був незапланований подарунок заньківчан, оскільки заявлена робота через хворобу головної героїні випала з графіка.

“Запечатаний двірник” та “Мати-наймичка”

Чудову роботу показали тернополянам артисти Чернівецького академічного обласного драматичного театру ім.О.Кобилянської  – комедію за Ю.Федьковичем  “Запечатаний двірник” у постановці  заслуженого діяча мистецтв України Мирослава Гринишина

Вистава вперше була поставлена у 1984 році режисером, народним артистом України Анатолієм Литвинчуком до 150-річчя буковинського кобзаря Юрія Федьковича.


Згодом, у 2004 році її відновив засл. арт. України Омелян Савка. І ось уже котрий сезон вистава не сходить зі сцени.  Засл. арт. України Андрій Піддубний, засл. арт. України Мирослав Маковійчук, арт. Валентина Головко, засл. арт. України Катерина Чумакова, арт. Іван Данілін, арт. Вадим Глазнєв та іншіу гостросатиричній  народній комедії відтворили буковинське село минулого століття. З відьмацькими штучками, залицяннями, ревнуваннями, любовними непорозуміннями. Все це супроводжувалося піснями, танцями, сороміцькими сценками, і досягло щасливої розв`язки. Акторів щедро нагороджували аплодисментами.

Розчулила гладачів  драма   Івана Тогобочного “Мати-наймичка” за однойменним твором Тараса Шевченка у постановці заслуженого артиста України Анатолія Тихомирова. Режисер виконав і роль названого батька Марка. Оповідь йде про дівчину Ганну  ( Світлана Шалига), що народила сина-байстрюка і яка підкинула свою дитину до будинку старого багатого подружжя (Трохима і Насті), у якого не було дітей.  Автор ввів образ долі, яка керує Ганною, підказує , що і як треба вчинити. Пластичні танці, світлість почуттів до дитини, людяність у стосунках з хрещеним батьком (засл. арт. України Володимир Пшенияний) – все це створює світлу картину людських переживань навіть у такій , здавалося б, безвихідній ситуації. Лише перед смертю Ганна зізнається синові:

За Шевченком  від хвилювання Марко зомлів, а коли отямився то Ганна “вже пішла спати”.Тут якось загубився цей кульмінаційний момент.Зрозуміло, що  текст  лише за Шевченком, але впродовж вистави ловила себе на тому, що чую давно завчену поему. Це додавало колориту баченому.Суть вистави одна-велика  материнська любов, що не знає меж.  

На  глядачів “Тернопільських театральних вечорів” ще чекають  вистави Коломийського академічного обласного драматичного театру ім.І.Озаркевича “Гуцульськиц рік” І Волинського академічного обласного драмтеатру “З любов`ю…Оскар”.

 Людмила Островська. 

 

Архів новин
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Погода
Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua