Культура

На Тернопільщині відбудеться особливий фестиваль
Літо настоялося на різнотрав’ї і буйноквітті, закосичене покосами, наливається сливами, рум’яниться яблуками.
Музичні ключі з ластівок на дротах створюють симфонію зустрічі осені і готують на лелече крило літо. Серпень особливий місяць. Гостинний, багатий, щедрий і щирий, а ще святковий.
Саме цієї пори і вирішив простий чоловік з великим серцем, закоханий у рідний край, у рідне слово й українську пісню організувати для односельців подарунок на Яблучний Спас. А село називається Яблунів, є таке у Гусятинському районі. Легенда свідчить, що колись весняного ранку проїжджав повз село панич і задивився. Перед його очима повстала біло-рожева блакить, серед якої кружляв п’янкий аромат яблуневого цвіту. Все село оповите ніжністю та неповторною красою. “Ой, яблунів цвіте, який ти прекрасний!” — промовив панич від здивування. І від цього часу про цей край казали “Яблунів край”. Звідси і назва села Яблунів.
До сьогодні село навесні потопає в яблуневому цвіті, а його символом є яблуня, котра росте у кожному господарському дворі. У серпні селян розбуджує ранок ароматом стиглих яблук . Отож чому організатор і натхненник мистецького подарунку поет-пісняр Іван Кушнір назвав фестиваль “Яблуневий Спас”, я навіть не питалася.
- “Якщо є яблучний, то чому не бути “Яблуневому?”– всміхається Іван Михайлович.
Ідею свята для односельців він виношував давно. Відважився лише торік, коли його вже знали як поета, громадського діяча з активною життєвою позицією далеко за межами області й України. Адже він не тільки поет з високим звучанням громадянської лірики, а й виконавець пісень, інструменталіст. А ще він лікар у своїй окрузі, все життя присвятив цій справі,авторитетний яблунівець. Минулоріч він приймав гостей сам. Це було незабутнє мистецьке дійство і для самого організатора, і для односельців, і для артистів, які приїхали із столичних та обласних сцен.
- “Наш фестиваль без номінацій і конкурсів. Мета його-популяризувати українську пісню”, – зазначає. – Наші сільські люди не мають змоги поїхати на концерти, побачити відомих артистів, відчути насолоду від слова, танців. На фестивалі можуть виступати різножанрові митці, а не тільки співаки-солісти. Запрошуємо інструментальні ансамблі, артистів розмовного жанру, поетів, танцювальні колетиви. Село оживає у ці дні”.
Відрадно, що фестиваль об’єднав селян: гуртом готують сцену просто неба біля сільського будинку культури, прибрали і в самому закладі. Там не тільки косметичний ремонт до свята роблять,поміняли декорації, підготували дві гримені кімнати, штори нові висітимуть. В селі відновили Яблунівський водограй, запрацюють місця громадського користування, народні умільці зможуть виставити свою продукцію. Іван Михайлович захоплений тим, що багато меценатів зголосилося на спонсорську допомогу.
- “Хто тисячу, хто дві, хто товаром, а хто місцями в готелі, ресторані долучається, – оповідає.- Дорогу обіцяють підремонтувати від центральної траси до села, арку з написом “Яблунів” реконструюють.
Я із задоволенням прослухала гімн фестивалю на слова і музику Івана Кушніра. Так просто, весело і зворушливо…
“Нас зібралось, друзі, так багато у такі прекрасні дні серпневі,
щоб зустріти це чудове свято, та ще й в гарнім нашім Яблуневі.
Кругом дзвінко музика лунає І пісні під хмари аж летять.
Ще й у нашім краї яблуневім Вишиванки всюди майорять.”
– Пісня випробувана першим фестивалем, прижилася в селі, – зауважує. – Виконують її співаки Іван Мацик з Яблунева і Олександр Климів із Чорткова. Хотілося, щоб слова звучали щиро, відкривали людям серце, налаштовували на позитив. А вже як вийшло, судити не мені, а слухачам.
– Чи багато гостей очікуєте?
-Зареєстрували понад 30 дорослих учасників і більше 10 дітей, ще уточнюємо. Це артисти з Сумської , Одеської, Львівської, Київської, Тернопільської областей. Очікуємо народного артиста України Мар”яна Гаденка, з яким були на фестивалі в Ризі, зустрічалися у його телепрограмі “Надвечір”я”. Він допомагає нам з апаратурою, освітленням. Зголосилися і митці з українських товариств Чехії, Польші,Словенії, Німеччини, Іспанії, Португалії. Ми з ними зустрічалися на їхніх фестивалях, на велелюдних заходах у столиці України, у Львові, у Тернополі .
– У коронній пісні фестивалю є ще й такі слова: “Ми до ранку будем веселитись,і радіти разом цьому святу. Ми щасливі, що змогли зустрітись,що сьогодні нас є так багато…” Минулого року до ранку веселились коло печеного поросяти…А цьогоріч яку забаву готуєте?
– Це буде сюрприз, але вам скажу. Організовуємо рибну лювлю, з юшкою для всіх бажаючих. Є казани, є кому готувати, є де ловити…Це повинне бути свято, яке запам”ятається.
– Отже ,ваш Другий фестиваль “Яблуневий Спас” набрав статусу Міжнародного. В соціальних мережах багато відгуків, побажань, підтримки.
– Звичайно, добре,що приїдуть до нас з-за кордону. Нам є що показати, нам є про що спілкуватися і надихати один одного. Я через інтернет і запрошую всіх на це свято, так і спілкуємося, уточнюємо репертуар, програму. Кожен із заслужених і народних артистів України , які попередньо зголосилися приїхати, може сам дати свій концерт на 2-3 год. І я дуже надіюсь, що в моє село Яблунів вони приїдуть і покажуть свою майстерність…Але не це головне…а те, що жоден з них ,їдучи чи це із Закарпаття, чи з Києва, чи з Одеси, щоб донести до простих селян свою творчість, не запитав мене: ,,Іване, а що я буду з того мати, що мені заплатять?” Це вказує на те, що ми українці – є справжній народ, що в наших серцях і душах є добро, тепло, подяка простим людям і я вірю в те, що ми виберемось з тої кабали і станемо справжньою європейською нацією.Оце єднання нас зробить міцнішими і проти ворога, який тероризує зброєю наші східні кордони.
…”Яблуневий Спас, він їде до нас, хай радіють всі – старші і малі, що таке є свято в нашому селі”- співається у пісні-візитвці фестивалю “Яблуневий Спас”. І наповнюється село Яблунів яблучним духом, яблукопадом, яблучним стуком, яблуневим дивом. Хочеться побажати, щоб тим людям, які хочуть зробити добро, свято для когось, щастя, як стигле яблуко, впало на долоні, тоді і всіх навколо сонцем зігріють червонобокі яблука, яких повно у дворах Яблунева.
Людмила Островська.