30 листопада 2020 року
13:39:30

Культура

01.04.2019 21:54

Прем`єра комедії-притчі «Вуйцьо з крилами» відбулась 27 березня у Тернопільському академічному обласному драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка.

У кавер-версії п`єси сучасного драматурга Олександра Гавроша з Ужгорода на твір Нобелівського лауреата мексиканця Г.Маркеса «Стариган з великими крилами», задіяний увесь склад театру. Режисер-постановник, народний артист України Олег Мосійчук зізнався, що обрав сам цю п`єсу, бо «в ній є душа». Її основна мета – показати глядачам, що потрібно вірити в диво, бо коли віриш – воно обов’язково трапиться.  

За сюжетом, у заклопотане податками село Кривохатки прилітає янгол. Він раптом з`являється на повір`ї бідної родини і люди …не знають як сприймати його, що з ним робити та чи й узагалі вірити в того вуйця з крилами. Хоча …вони побожні, он і капличку ставити зібрались. Та янгол зовсім не такий, як на іконах… Не молодий, не кремезний, викликає, радше, співчуття своїми обскубаними понівеченими крильми, які болять, та ще й пчихає без упину, постійно мерзне… Чудове перевтілення актора Євгена Лаціка, котрий зіграв ангела. Пластика, невпевненість у рухах, бажання заховатися від нечестивих людей…  Через нього автор показує, що кривохатківчани отримали такого посланника Божого, на якого заслуговують. Він – відображення їхньої душі, заполоненої байдужістю, корисливістю, постійним бажанням зарібку і виживанням. Такі собі картини абсурду сучасного життя, поверхневої релігійності, пристосуванства, псевдонауки.

Тільки Христинка, дівчинка на інвалідному візку, роль якої зіграла Оксана Яцишин, щиро вірить янголу та в янгола, жаліє його та усією душею бажає, аби він одужав і полетів, а не зоставався в курнику, як птаха  клітці, на яку дивляться і кидають їжу. Вона мріє злинути в небо спільно з ним, а коли ні. То бодай встати з візка…

Не вірить у янгола і батько Христинки, Іван, роль якого зіграв заслужений артист України Микола Бажанов. Його душа крається, бо дитина калікою залишилася. Аварія… Його поруч не було…  Якби був, то, можливо, біди не трапилось би… Щоб забутись він …п’є. Ковтнути оковитої пропонує і …янголу. 

 Цікаво виписана роль Марії, дружини Івану, яку виконує народна артистка України Мирослава Мосійчук. Вона бачить в ангелові лише клопіт: годувати треба, прибирати за ним, у хліві не сидить, блукає двором. Парадокс: ангел-уособлення вищих моральних цінностей і духовних орієнтирів людства – є зайвим у світі людей! 

У зображенні мешканців продивляються різноманітні засоби сатири: від м’якого, доброзичливого гумору до їдкої іронії, а потім і нищівного сарказму з гротеском. Цей забутий Богом хутір – своєрідна модель людства, яке втратило у своєму житті віру і милосердя. Тому і такий широкий діапазон гойдалки, що слугує декорацією, і старий млин… вони, наче сприйняття вуйця з крилами людьми: від невідомої тварини, до ув’язненого, і аж до диявола. Це все відбивається у яскравому і талановитому виконанні ролей другого плану. Батюшка (Микола Ткачов), сільський жебрак, який хвилинно встиг законтактувати з туристкою (Віталій Луговий), трендовий гід з поставленим родинним танцем (заслужений артист України Олександр Папуша), професор (народний артист України В`ячеслав Хім`як) з доцентом (заслужений артистУкраїни Сергій Андрушко), пихатий і розперезаний дільничний (Юрій Черненко), голова громади (народний артист України Ігор Сачко), який постійно звинувачує загнаного, але кмітливого і талановитого завклубом (Сергій Бачик)– так гармонійно вплелися в загальну картину невігластва, що було враження, ніби вони щойно з вулиці прийшли , як реальні особи із повсякдення. Як і багато сучасників, вони не заморочуються варіантами, що крила в когось – це мрія, щось світле, краще, що це – диво з див. На сцені сатиричні кадри чергуються з драматичними і містичними. Вдивляєшся і переконуєшся, що вистава-таки про нас. Бо вловлюєш, що разом з персонажами п`єси , ти також чекаєш чуда, не задумуючись, що ангели – Божі посланці, Божі вісники. Вони прилітають до нас, щоб нагадати про необхідність морального очищення. Справжня віра, мабуть, тому й справжня, що не потребує див, а простої віри без сумніву.

Соковитий західноукраїнський діалект додає виставі колоритності. Готували шевченків ці п’єсу понад два місяці. Зал аплодував стоячи. Овації заслужені! «Вуйцьо з крилами», впевнена, не зоставить байдужим нікого.  

Аліна Жайворонок.
Архів новин
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30  
Погода
Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua