Для тернополян настав час підведення підсумків

Апостол Фома був прозваний невіруючим за те, що не повірив очевидцям, які бачили Ісуса воскреслим. І тільки тоді, коли Спаситель з’явився перед ним –  увірував у  чудове воскресіння.

Саме нині, 19 жовтня, Церква вшановує його пам`ять.

Апостол Фома мав дар зцілювати хвороби і виганяти злих духів.  Славився ощадливістю і запасливістю.

Був рибалкою. За церковним переказом, заснував християнські Церкви в Палестині, Месопотамії, Парфії, Ефіопії та Індії. Проповідь Євангелія апостол підтвердив мученицькою смертю. За навернення до Христа сина і дружини правителя індійського міста Меліапора святий апостол був посаджений у темницю, зазнав тортур, і, нарешті, пронизаний п’ятьма списами, відійшов до Господа. Про мученицьку смерть апостола Фоми в Індії повідомляється, що він загинув або в 68 році, або у 72 році. Його мощі перебували в Індії до IV століття. 

У 1293 році Марко Поло відвідав Індію. У своїх записках він повідомляє про відвідання гробниці апостола Фоми в Індії, в області Малабар, а також називає місцевих жителів «християнами апостола Фоми». Частини мощів святого апостола Фоми є в Індії, Угорщині і на Афоні. Апостолу Фомі моляться при зневірі, яка турбує душу, адже саме він пройшов цей тяжкий стан.

Апостол Фома мав дар зцілювати хвороби і виганяти злих духів.  Славився ощадливістю і запасливістю.

У народі кажуть: «На Фому тягни все в Кром». Кромом називали велику сумку або місце в коморі для зберігання зерна чи  інших продуктів. А про недбайливого господаря говорили: «Велика крома, та пес чи в ній».

До дня Фоми підводили підсумки року – визначали величину запасів, розраховували, як витрачати їх протягом зими.

Якщо комори і погреба були повністю заповнені, тоді наші предки говорили: «Радий Фома, що велика крома». В цьому випадку йшли до церкви і ставили свічку на знак вдячності запасливому святому.

Здавна вважали, що з цього дня починаються вітри і буревії, а крім того, можливі несподівані снігопади.

Також, вважалося, що в цей день слід побоюватися шабашу нечистої сили, а також осінніх лихоманок, які вештаються по білому світу, мучаться самі і мучать людей. За народними легендами, лихоманки живуть у болотах і з холодним вітром прилітають до людського житла, вони можуть забратися під одяг, обернутися в смітинки і залетіти в очі. Кращим оберегом від них вважався осиковий сучок.