16 квітня 2021 року
17:53:41

Економіка

ІЗ 43,4 млрд дол. вкладених в Україну іноземних інвестицій Тернопільщині дісталось аж 50 млн

09.06.2016 09:08

Ситуація з іноземними інвестиціями в регіони України більш ніж сумна. Адже розподілені вони вкрай нерівномірно.

 

Місто Київ і 10 регіонів України отримали майже 94% всіх іноземних інвестицій — 40,6 з 43,4 млрд дол. (станом на 1 січня 2016 р.) На решту областей припадає менше ніж по одному відсотку від їх загального обсягу. 

А Тернопілля — це взагалі унікальна територія. Іноземному інвестуванню тут провалюватися вже далі нікуди. За обсягом залучення прямих іноземних інвестицій область упевнено посідає останнє місце серед регіонів України — в її економіку вкладено лише 50 млн дол. 

У 2014 р. в області зберігалася загальноукраїнська тенденція: інвестиції скоротилися відчутно — на суму понад 10 млн дол. Торік, щоправда, спад уповільнився, але не був зупинений, тривав переважно через курсову різницю. 

Чи не єдиний позитив у залученні інвестиційних коштів в область — темпи капітальних інвестицій у 2015 р. на Тернопільщині зросли на понад 15%, і за цим показником край посідав сьоме місце в Україні. Це означає, що найбільш стійкий до потрясінь вітчизняний бізнес в об’єкти області дещицю коштів таки вкладає. 

Однак досвід сусідньої з Тернопільською Івано-Франківської області показує, що в нерівному розподілі іноземних інвестицій багато в чому винна сама місцева влада. Наприклад, у підприємства Івано-Франківська залучено понад 500 млн дол. іноземних інвестицій. Більшість коштів вкладено в об’єкти Хриплинського промислово-інвестиційного вузла. Місцева влада підготувала там для інвестора вільні земельні ділянки з підведеними комунікаціями. І успіх одного проекту свого часу став сигналом для інших інвесторів: “Вкладайте кошти!” А на Тернопіллі зон, подібних до Хриплинської, бізнес ніяк не дочекається, зазначає “Дзеркало тижня”.  

І ось, після дворічної перерви, днями відбувся Міжнародний інвестиційний форум “Тернопільщина Invest-2016”. Представництво іноземних дипломатів, муніципалітетів та бізнесу хоч і не нагадувало вавилонського стовпотворіння, однак і малим його не назвеш — 25 делегацій з 18 країн світу. Та дзенькіт келихів і приємні розмови гостей з керівництвом Тернопільської обласної адміністрації, облради і міськради зовсім не означали, що з інвестуванням усе чудово: проблем іще чимало і відтерміновувати їх розв’язання вже немає часу. 

Гість форуму голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна переконувала журналістів, що разючу диспропорцію в регіональному інвестуванні можна переламати: “Такий форум, як у Тернополі, є початком великого перелому. Бо продемонстровані історії успіху свідчать, що іноземні інвестиції йдуть не у великі металургійні чи коксохімічні підприємства, а в сучасні аграрні чи переробні підприємства, які є інноваційними. Потреби в ресурсах там менші, але цінність цих інвестицій для областей — велика, їх можна сміливо множити на десять”. 

Хоч як дивно, але приклади успішних інвестиційних проектів за участі великих іноземних компаній є і на Тернопіллі. У 2006 р. в область прийшла німецька компанія “Сумітомо Електрик Борднетце”. Пілотне виробництво кабельних систем для автомобілів “Фольксваген” і “Ауді” вона розпочинала з оренди приміщень на Тернопільському радіозаводі “Оріон” і майже 300 працівників. Згодом у приміському селі Байківцях збудували завод, де нині працює 3800 людей. Ця фірма відчула тут свою потрібність: зручне географічне розташування області, близькість до західного кордону України, віддаленість від зони бойових дій у Донбасі й дешева робоча сила. Нещодавно компанія придбала старе підприємство “Агромаш” у місті Чорткові і тепер проводить реконструкцію і розширює приміщення, а в перспективі планує збудувати великі виробничі площі, працевлаштувати 1500 людей і виробляти кабельні в’язки для “Ауді-А6”. Загальний обсяг інвестицій очікується на рівні 12 млн євро. 

Велике фермерське господарство “Гадз” у Бучацькому районі, яке має понад 600 га садів, працює з кількома польськими й італійською фірмами. Підприємство будує фруктосховище, встановило сортувальну і сушильну лінії для виробництва сухофруктів та яблучних чипсів… Це якраз те, чого гостро бракує в області. Та добрі паростки ще тільки мають розквітнути. Тоді левова частка з представлених на форумі 30 проектів у різних сферах (агропромисловій, туристичній, енергозбереження та енергоефективності) матиме шанс бути реалізованою. 

Обласна влада устами голови облдержадміністрації Степана Барни рапортує, що для бізнесу створено комфортні умови — тривають процеси дерегуляції, є всі умови для надання адміністративних послуг, запроваджено електронне урядування (78 послуг уже надаються онлайн через портали gov.ua, org.ua, і їх кількість зростатиме). Підприємствам спрощено доступ до державних закупівель, впроваджується проект ProZorro.org. Крім того, інвесторам запропоновано понад 50 вільних земельних ділянок в усіх районах області й Тернополі, низку виробничих приміщень… 

Та керівникам області незручно вдаватися в деталі. Через систему ProZorro.org відбуваються дрібні закупівлі, які істотно не впливають на (не)спустошення місцевих бюджетів, — канцтоварів, пального тощо. За інформацією облдержадміністрації, планова сума цих закупівель на 2015 р. становила лише 4,4 млн грн, і було заощаджено аж… 136 тис. грн. А закупівлі на мільйонні суми — від 4,2 до майже 24 млн грн, як, наприклад, для реконструкції каналізаційних мереж у місті Ланівцях, будівництва очисних споруд у Збаражі, реконструкції цих систем у Хоросткові, споруд під геріатричне відділення у Шумському районі, радіологічного корпусу Тернопільської обласної університетської лікарні — відбувалися із застосуванням переговорної процедури закупівлі, тобто фактично з одним учасником. І при цьому замовник закупівлі — управління капітального будівництва облдержадміністрації — мотивує такий вибір процедури надзвичайною ситуацією, коли потрібно швидко провести роботи. Ось вам і широкий доступ бізнесу до державних закупівель, де фігурують значні суми бюджетних коштів! 

Фахівці програми USAID Лев, які проводили оцінювання ділового клімату (АВСА), звернули увагу учасників форуму на низку викликів для ведення бізнесу, які на Тернопіллі серйозніші, ніж загальноукраїнські. Наприклад, більше часу, ніж у середньому по Україні, в області займають гігієнічні процедури, в яких не обходиться без неофіційних винагород, тобто хабарів. Крім того, опитані тернопільські підприємці більше коштів витрачають на сплату податків: по Україні — 27% від річного доходу, на Тернопіллі — 28,3. Вони очікують спрощення адміністрування податків, зменшення кількості документів, які супроводжують діяльність бізнесу, набагато кращої поінформованості про різні можливості для розвитку бізнесу, зокрема й для виходу на зовнішні ринки. Від безсилля самостійно змінити ситуацію ділові люди з Тернопільщини хоч і неактивно, але все-таки надсилають скарги в офіс бізнес-омбудсмена в Києві. Бо їх просто дістали безпідставні податкові перевірки ДФС, неповернення експортного ПДВ, відкриті кримінальні провадження за несплату податків. Скаржаться на деякі дії державної виконавчої служби і державних підприємств… І ці гнівні листи не є тернопільським ноу-хау, вони типові для всієї України. Органи влади мають до чого докладати зусилля. 

Один з представників цієї влади на форумі — голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна — загалом знає, що саме потрібно зробити насамперед, щоб стимулювати бізнес. 

“Без судової реформи та завершеної реформи правоохоронних органів ми нікуди не просунемося, бо іноземний інвестор хоче мати певність, що його інвестиція має бути захищена, її не відберуть за рішенням суду. Другий наріжний камінь — слід закінчити реформу контролюючих органів. Бо коли, наприклад, податкова поліція відкриває кримінальне провадження з несплати податків, то чи буде закордонний бізнес збільшувати інвестицію? Та ніколи! Треба завершити перегляд функцій цих контролюючих органів, зокрема, зменшити кількість перевірок і взагалі ліквідувати непотрібні органи. Потрібно ще й продовжити дерегуляцію, зокрема скасувати регулювання цін іще на ряд видів продукції, наприклад молочну (а така пропозиція прозвучала на форумі від представника одного з підприємств — переробників молока. — Р.Я.), де ціни регулює ринок, а його гравці завжди знайдуть спосіб, як обійти це регулювання. Тоді іноземний інвестор буде охоче вкладати кошти в нашу економіку, бо він розумітиме, що ніякий чиновник не буде його регулювати, обмежувати”, — сказала Ксенія Ляпіна. 

Та щоб черговий інвестиційний форум не став формальним заходом, висловлені одним високопоставленим чиновником побажання ще мають сприйняти урядовці і законодавці. Бо інакше вийде як в анекдоті: якщо для стимулювання бізнесу влада зробила один крок уперед, то другий крок неодмінно буде на місці. Просуваємося?

Роман Якель, “Дзеркало тижня” .

Архів новин
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  
Погода
Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua