Наважиться «Свобода» позбутися тернопільського мера?

Дата: 28.03.2015

У «свободівців» Тернопільщини нині партійний день. На обласну конференцію приїде сам Олег Тягнибок. По голівці однопартійців не гладитиме. Навпаки. Декому, подейкують, добряче перепаде на горіхи.  Зокрема й міському голові Тернополя Сергію Надалу.  Навіть більше. З достовірних джерел TopNews стало відомо, що  партійний шеф планує поставити Сергія Віталійовича в доволі незручну позу. Себто – перед вибором. Зі «Свободою» він чи проти. А то щось занадто багато чуток ходить довкола його «пристрасних поглядів» у бік «Самопомочі» та й не тільки.

Чи дійсно наважиться «Свобода» позбутися Надала?  Чи ризикне Надал вийти з політичної сили, котра привела його до влади?  І головне – хто в тій ситуації виграє, а хто програє?

TopNews  спробувало змоделювати обидві ситуації і ось якого висновку дійшов. По-перше,  «Свобода» розв’язує собі руки, позбувшись Надала, що давно зажив слави корупціонера та дерибанщика землі тернопільської. Тепер вона може на нього і його команду («попросити» одного Надала з партійних рядів, це те саме, що обрубати ящірці хвоста) списати всі гріхи та грішки. Мовляв, «чиє морожене? А морожено – Серьожене». Може також сміливо та гучно почати бити себе в груди, кажучи, «не винна я – він сам прийшов», обдурив,зрадив, набив кишені і пішов. Логічно буде, що  навіть явить світу темний бік надалівської душі, стане на сторону ображених ним і почне готувати на мерське крісло свого, не заплямованого ще кандидата.

Але Надал у відповідь не мовчатиме. Маючи таку силу медійного ресурсу, і коли вийде – «одружившись» із «Самопоміччю» чи іншою існуючою або наспіх створеною політичною партією, він почне тикати пальцем у бік «тягнибоківців», списуючи на них всі свої «недочоти». Мовляв, і я – не я, і хата не моя. В усьому винні вони, свободівці, котрі маючи більшість у міській раді самі шось не те наголосували.

Але це коли його «виштовхнуть» нині з партійних лав. А чи ризикне Сергій Віталійович сам піти?  Може, й так. Бо що  втрачає крім підтримки? Нічого. Особливо, коли врахувати, що свою виборчу кампанію ймовірно будуватиме на задоволенні потреб і любові бабусь. А їм байдуже до морального боку та політики. Важливо, що лавочку поставив, тролейбус пустив, яму сяк-так залатав і про все зроблене, аби запам’ятали, щодня із моніторів у транспорті, на вулицях, екранів телевізорів нагадує. Не хочеш, а похвалиш: «Серожа – молодец!». І чого в нього хоче ота інтелігенція, підприємці, громадські активісти та «партійний бос»?