14 червня 2021 року
05:25:46

Світ

Тернопіль: навчання “Без кордонів” та мовою серця

19.07.2016 15:45

У Тернополі завершила роботу Україномовна літня школа – 2016. Десять  канадійських студентів отримали  Сертифікати про успішне завершення початкового курсу української мови. 

 

Тринадцять років поспіль Тернопільський Національний  педагогічний університет ім. В.Гнатюка  приймає на навчання    канадських студентів. Вивчають вони українську мову, недовго – місяць, але багато з них можуть на побутовому рівні розмовляти  нашою солов’їною. Вона для них іноземна, але хочуть вони  не тільки вловити аромат обертонів  мови своїх предків (цьогорічний випуск – четверте -п’яте покоління українців), а й пізнати культуру та звичаї країни, яка  через московську агресію чи не найбільше на слуху у світі. За час існування Україномовної літньої школи  понад двісті канадських студентів не тільки  засвоїли ази мови, а й  спробували свої сили у волонтерській роботі на базі Петриківського будинку – інтернату. 

Я вчитувалася в прізвища на Сертифікатах: Лорен Бот, Сара Лейдлоу, Джесіка Майнерс, Ніколь Кінг, Рейчел Ворд,Таннер Причак,Ешлі Галко-Едлі… Хіба що Крістіна Рибалко та Тайлер Топоровський  можуть вгадуватися українським корінням. Але як зворушливо вони розповідали про  особливе, насичене повітря країни, про яку  мріяли. Вони уже не пам’ятають маленької батьківщини своїх далеких пращурів, але  знають, що саме звідси колись по  краще життя поїхали за океан їхні родичі.

  • “Ми провели дуже цікаві екскурсії у Хотин, Львів, Київ. Були у Карпатах, підкорили Говерлу, а також відвідали такі мальовничі міста як Косів та Коломия, – оповіла керівник програми, завідувач кафедри філологічних дисциплін початкової освіти Олена Гузар. – Студенти залишились задоволеними, адже отримали не тільки академічний профіль знань з української мови, але змогли відчути культуру, традиції зсередини. Всі вони проживали в українських родинах і могли побачити наш побут, дозвілля, рівень життя. Тому ми тішимося, що студенти приїжджають до нас, хочуть мати своє близьке уявлення про Україну. Хочу сказати, що вертаються вони наповнені великим позитивом і з обіцянками приїхати ще раз. І, як правило, приїжджають уже у своїх приватних поїздках, адже щоразу відкривають для себе Україну”.

Дуже зворушливо було бачити студентів у вишиванках. Хтось  придбав їх тут, а хтось привіз із собою. Вони в один голос  казали, що це найцікавіше літо в їхньому житті. Тішилися, що їм випала нагода побачити те, про що вони читали і відкрити для себе багато такого, про що не прочитаєш в жодному путівнику. Вони долучилися до життя України, до її історії через родини, в яких  були повноцінними членами. З ними радилися, залучали до роботи, опікувалися і любили їх. З тривогою дивилися новини України. Адже Донбас і Крим  на картах  позначений одним кольором  держави Україна. Згадували, як студенти з українськими громадами підтримували Київський майдан і матеріально, і духовно. Співчувають родинам, які через війну  втрачають  своїх синів, батьків, братів. У Канаді є програма допомоги Україні, багато робиться на рівні громадських організацій, благодійності/

Викладачі школи Світлана Кравець і Леся Демченко задоволені своїми студентами  із Саскачеванського університету та з Університету Ватерлоо.

  • “Вони дуже відкриті, щирі, наполегливі, допитливі, – діляться. – Їх цікавили такі деталі, на які ми тут, може, і увагу не звертаємо. Багатьох речей вони не розуміють. Скажімо, чому у них позиціонують Україну, як бідну країну. А вона така красива, багата. Проживали вони у сім’ях і не помічали біди. При нашій гостинності, це звичайне явище”. 

Дивує студентів  робота інтернату, де мешкають молоді люди з особливими потребами. Ерін Макконек розповіла, що в Канаді таких закладів немає. Люди з потребами  працюють разом із здоровими на посильних роботах. Не ізольовані від суспільства, як у нас. 

Колись волонтерка Сара Нунон казала, що спілкується з цими дівчатами мовою серця. Цьогоріч також виникла тісна співпраця з підопічними  інтернату. Програма іноземних студентів називається “Без кордонів”. Вони навіть забувають у якій країні працюють. У перспективі вони будуть соціальними працівниками, тому досвід спілкування безцінний. 

Крім активного залучення до рухової діяльності, четверо канадійців витягують мешканців інтернату з уявного світу в реальний – музичними занаттями, малюванням, моделюванням зачісок, прогулянками в місто. А ще вони успішно з конструктора “Лего” змайстрували макет для “Ternopil Open Opera”. Можливо, цей прект зацікавить  інвесторів і Тернопіль матиме справжню споруду на Тернопільському ставі.

Людмила Островська.

 

Архів новин
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930  
Погода
Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua