21 жовтня 2020 року
16:11:27

Україна

Тернопільська журналістка дізнавалась, чому 2015 називають роком саботажу люстрації?

15.12.2015 16:45

15.12.2015

Згідно з індексом верховенства права Всесвітнього проекту правосуддя (World Justice Project), Україна перебуває на 70 місці зі 102 країн, де відбувалося дослідження, за рівнем втілення вимог верховенства права, випередивши Китай, Танзанію, Замбію, Киргизстан, Росію.

Водночас за індексом сприйняття корупції від Трансперенсі Інтернешнл Україна у 2014 році опинилася аж на 142 місці зі 175 держав, де проводилися дослідження. Рівень довіри до судової системи в українському суспільстві наскільки ж низький, настільки високий рівень корупції в цій же системі. За даними Центру Разумкова (на березень 2015 року), рівень довіри до судів понизився до 11 відсотків (1,1% опитаних цілком довіряють судам; 9,5% – переважно довіряють). Це найнижчий рівень довіри серед державних інституцій.

Порівняно з недержавними інституціями такий рівень недовіри до судів співмірний з банками і російськими ЗМІ. Як  українське правосуддя привести до загальноєвропейських стандартів, чому це  й досі не відбулося, хто і що  перешкоджає процесу його реформування? Як відбувались перша та друга хвилі  люстрації, чому 2015 називають роком люстрації та саботажу цього процесу, чому при очистці  влади  необхідна підтримка громадськості? На ці та інші запитання  відповіли відомі правники та експерти журналістам та громадським активістам із Харківської, Дніпропетровської, Запорізької, Волинської, Рівненської, Київської , Полтавської, Львівської, Херсонської і Тернопільської  областей під час  тренінгу “Українська Феміда. іЛюстрація”, організованому в рамках проекту “Люстрація очима ЗМІ та громадськості”, який реалізує Українська правнича фундація.

Голова громадської організації “Громадський люстраційний комітет” Олександра Дрік, презентуючи методичні матеріали до майстер-класу “Участь громадськості у процесах люстрації , як запорука ефективного очищення влади”, наголосила, що люстрація не є покаранням за порушення законів, це- фільтр для очищення державних органів влади, вид політичної цензури і практики, яка законодавчо передбачає обмеження прав осіб, які обіймають державні посади. Закони про очищення були прийняті тоді, коли  активно почав развиватися рух “Народна люстрація”, коли суспільство самостійно вирішило “люструвати” державних чиновників, які себе скомпроментували. Всі пам’ятають, як склалася тенденція кидати таких чиновників у сміттєві баки з закликами, що це їхнє робоче місце. Цей процес неоднозначно оцінили у суспільстві, але очищення влади  почало відбуватися не завдяки державній службі, а дякуючи громадянам. Згадаймо хоча б той факт, вперше в історії нашої держави посадовець  – екс-генпрокурор Ярема пішов зі своєї посади на вимогу суспільства.  Отже,  процес очищення влади залежить від кожного свідомого громадянина.


В Україні люстрацію здійснюють на підставі двох законів:”Про відновлення довіри до судової влади ” та Закону “Про очищення влади”, які набрали чинності торік. Ці документи передбачають проведення спеціальної перевірки суддів, зокрема тих, які ухвалювали рішення  у справах активістів Євро- та Автомайдану. Норми другого Закону забезпечують очищення  державних, правоохоронних, судових органів від посадовців, які були керівниками в період злочинів попередньої влади, в тому числі і розстрілу євромайданівців. Закон допомагає фільтрувати нові призначення на посади. На  нечестивих осіб розповсюджується заборона  обіймати  державні посади терміном від 5 до 10 років. Не карколомний, але  є і  позитивний ефект від Закону. По-перше, деякі суди своїх голів все ж поміняли. Та головне – всі вищі суди обрали нових керівників. А це значить, що система почала ламатися. Створена Тимчасова спеціальна комісія з перевірки репресивних судових рішень, винесених під час Євромайдану.

Контролює  процес люстрації  Міністерство юстиції України, де створено Департамент з питань люстрації, який створив Єдиний реєстр осіб, до яких застосовується положення закону. Зараз у списку майже 800 осіб.При Мін’юсті працює і Громадська рада, яка співпрацює з громадською організацією “Громадський люстраційний комітет”, який сформував базу обробки скарг, в яку занесли  понад  8000 звернень. Частина з них і стала основою резонансних журналістських розслідувань, які надали розголосу корумпованим схемам. А ще  організація відкрила свій власний  он-лайн реєстр осіб, що підлягають люстрації.Сюди, на відміну від списку Мін’юсту, внесені прізвища не тільки тих, кого звільнили згідно з вимогами законодавства, а й тих,хто пішов за власним бажанням  або перебуває на посаді, що не перевіряється в рамках люстрації. У вересні таких було у цьомусписку 2235. (Процес люстрації можна відстежувати на спеціальному сайті Міністерства юстиції. )

Однак і досі реалії залишаються такими, що Адміністрація Президента має можливість впливати на будь-якого з майже 9 тис. суддів через підконтрольні ключові кадрові органи – Вищу раду юстиції і Вищу кваліфікаційну комісію суддів, має вплив на формування органів суддівського самоврядування, використовувати механізми дисциплінарної відповідальності та переведення суддів.  Можновладці не хочуть втрачати важелів впливу на суди, прагнучи розв’язати системні проблеми українського правосуддя без врахування європейських стандартів. Лише відпускання під мільйонні застави фігурантів гучних корупційних скандалів, справи за якими врешті зводились нанівець, засвідчує, що  в  більшій мірі завдяки ЗМІ ,відбулося  ілюстрування тотальної залежності українських судів від політиків та олігархів при владі.

“Суспільство не забуло, як при Януковичу за допомогою судів керманичі примножували свій бізнес, забороняли мирні протести,садили неугодних у тюрми. Ці судді залишилися на посадах, і заради добробуту й далі готові прислужувати, – переконаний експерт Реанімаційного пакету реформ, к.ю. н. Михайло Жернаков. Великі надії покладаються на  громадських активістів, оскільки влада не поспішає і не підганяє нікого щодо свого очищення.  З цим важко не погодитись, концепцій судово-правової реформи в Україні було кілька, мало не кожен президент проголошував про такі наміри. Однак, громадяни не відчули жодного покращення. Зате зростав рівень корупції  в судах,  служителі Феміди( чи прислужники) різних рівнів та прокурори виявлялись близькими чи далекими родичами,міцніла залежність від олігархічно-політичних кланів. Та й сама судова система залишалась складною та неефективною”.

Чи потрібне і надалі Україні таке “правосуддя”?  Що треба  змінити, щоб воно  відповідало вимогам усього суспільства, а не лише тій частині, яку прийнято називати “політичною елітою”? Адже людей цікавить цивілізоване правосуддя, а яким чином його добитися, мусять подбати люди юридично  грамотні. Щоб поглибити наші і ваші, шановні читачі, знання з юриспруденції , правознавства, законотворчості і проводять такі семінари в Україні  відомі експерти з судоустрою та правосуддя, відомі люстратори.

Судді в Україні найбільш захищена категорія і люстрації схоже не бояться. Бо їх  захищає основний Закон .Про це наголосив під час тренінгу експерт судової  групи  Реанімаційного пакету реформ к.ю.н. Михайло Жернаков.  Отож, справжня  люстрація в судах може початися лише після змін до Конституції. Так  вважає і  заступник голови Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції  Маркіян Галабала –  без змін до Конституції неможлива реформа судів. А зміни до Конституції в частині правосуддя мають бути результатом широкого консенсусу між суспільством та всіма гілками влади.

При судовій реформі має бути   спрощення судової системи і судочинства з одночасним кадровим перезавантаженням обов”язковий антикорупційний контроль та дієва відповідальність суддів. Представники громадської платформи “Реанімаційний пакет реформ” розробили дорожню карту реформ. В частині реформи судової системи вони пропонують два варіанти –жорсткий (після змін до Конституції) і м’який (той, що підтримують діючі судді та на основі старого законодавства)-переатестація. В першому випадку – це відкритий конкурс на кожну посаду трьохланкової судової системи. В другому-судді атестуються за місцем роботи. В першому випадку передбачається повне оновлення суддівського корпусу, оскільки  в конкурсі можуть брати участь не лише судді, але й люди з поза судової системи. Атестація ж не гарантує жодного оновлення та передбачає формальну перевірку знань майнових декларацій, статистики розгляду справ. У разі негативного результату суддю просто направлять на підвищення кваліфікації. І врешті, правила переатестації погоджуються з діючими органами суддівського самоврядування.

До речі,цей варіант розкритикувала Венеціанська комісія. В “революційному” варіанті – якщо суддя чи претендент на цю посаду не проходить перевірку, то його не призначать або звільнять. Правила конкурсу будуть визначені законом, а конкурсна комісія буде тимчасовою та буде складатись з колишніх суддів Конституційного суду, правозахисників, правників з діаспори, які мають бездоганну репутацію та користуються авторитетом. Експерт вважає, що чинний Закон “Про забезпечення права на справедливий суд”, навряд чи зможе привести до повного перезавантаження суддівського корпусу. Оскільки по суті залишає без змін “кадрове наповнення” судів і головне, можливості контролю з боку АП. Президентський варіант судової реформи, на думку розробників альтернативної концепції з Реанімаційного пакету реформ-більше схожий на спрощену косметичну процедуру , в той час ,як українська Феміда потребує серйозного “оперативного втручання”. Наразі альтернативний проект судової реформи перебуває на розгляді Венеціанської комісії і результати мають надійти найближчими днями.

Багато уваги під час семінару-тренінгу організатори приділили  захисту прав журналістів під час гучних розслідувань. Журналістка , редактор сайту “Доступ до правди” Леся Ганжа ознайомила із Законом України “Про доступ до публічної інформації”, розтлумачивши його, як інструмент журналістських розслідувань. До речі, це чи не найдемократичніший закон у світі, з єдиним ганжем- його не спішать виконувати , тому виникають звернення і до омбудсмена, і до Міжнародного суду.


Розповіли про роль відеокамери у підготовці резонансних розслідувань та поділилися власним досвідом  пошуку тем, майстерності  інтерв’ю  журналістка “Слідство. Інфо”  Анастасія Симуха,журналістка Бюро журналістських розслідувань “Свідомо” Марія Землянська, закликавши учасників семінару спільно боротися за очищення  правосуддя в Україні.

Отже, рецепти і ліки очистки судоустрою і корупційних структур та люстрації ми майже знаємо, не враховуючи міжнародний  та історичний  досвід  – з відрубуванням руки тим, котрі  крадуть,ставленням тавра на чоло, тим, що прокралися  і розстрілом та повішанням, тих, хто прикривав і відмазував перших, плодячи  законоблудство і злодійство.

Людмила Островська, заслужена журналістка України.

Відео дня
Архів новин
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031  
Погода
Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua