30 липня 2021 року
05:24:32

Україна

“Не треба всіх учасників АТО називати героями, бо це девальвує поняття героїзму” – Володимир Мостовий

10.10.2016 07:22

У Тернополі  Академія Української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу  для Всеукраїнських засобів масової інформації і викладачів  факультетів та відділень журналістики  провела семінар “Стандарти журналістики у висвітленні конфліктів”.

 

Лектори: Валерій Іванов, президент Академії української преси, доктор філологічних наук, професор Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Володимир Мостовий, засновник тижневика “Дзеркало тижня”, голова Комісії з журналістської етики і Пьотр Андрусечко – журналіст, польський українець, який багато років досліджував міжнаціональні відносини в нашій країні, лауреат премії Гран-Прес “Журналіст року 2014” обговорили з учасниками семінару  зміну  методів  роботи журналістів, зокрема, в умовах війни і  збройних конфліктів, у зв’язку з активним використанням соціальних медіа, вимоги до матеріалів про  тероризм і заворушення,форму подачі сюжетів, юридичні та етичні обмеження таких робіт. 

На семінарі також йшлося про право на приватність бійців  та мирного населення, поранених та загиблих, внутрішньо переміщених осіб,про уникнення мови ворожнечі,  права і обов’язки журналістів у період воєнної кампанії, а також про методи збору інформації, можливі маніпуляції зібраними фактами та медіаграмотність, яка особливо актуальна в сьогоднішній невизначеності, в умовах інформаційної війни та плюралізму засобів масової інформації. 

Сьогоднішнє демократичне суспільство породило проблему великої кількості неякісної та неперевіреної у наявному фактажі інформаційної продукції. Середовище ЗМІ стало ринком, на якому  треба продати  продукт  в умовах високої конкуренції. Так  виникла необхідність навчити людину орієнтуватися у великому виборі, щоб взяти найкраще. Незалежно від мови чи проблемних питань, ідеологій чи світогляду люди мають бути медіаграмотними. 

Медіаграмотність не пропагує ідеї, а вчить критично мислити,це рух, який має допомогти людям розуміти, створювати і оцінювати культурну значущість аудіовізуальних та друкованих текстів. Кожна людина, здатна їх аналізувати і оцінювати . “Все, що ми дізнаємося про світ – ми дізнаємося з медіа”, тому в процесі сприйняття інформації надзвичайно важливо розрізняти фейки, маніпуляції, шукати першоджерела та критично мислити.

  • “Сучасні реформи, започатковані українським суспільством, неможливі без якісного висвітлення та об’єктивного аналізу, за яке, зокрема, відповідають і українські журналісти, – заявив президент Академії Української преси Валерій Іванов.Тим більше, коли рівень довіри до медіа в умовах конфліктів та громадських протистоянь, як показують опитування Інституту соціології НАН України, є дуже низьким”.

Валерій Іванов зазначив, що журналістика – не патріотична професія. Багато з написаного в патріотичних пориваннях, призводить до несприйняття теми, або є нав’язуванням  суб’єктивних поглядів. Також не слід вважати, що наша країна особлива, адже збройні конфлікти відбуваються в різних частинах світу. 

Доповідач аргументував свій погляд, хоча ці його думки викликали  дискусію. Оскільки багато журналістів, і я, до речі, в тому числі, переконані, що журналіст – член суспільства з громадянською позицією, в сьогоднішніх умовах не можна бути поза політикою. Я ніколи не зможу сприймати думку про те, що збройних конфліктів багато, і ми не виняток, тому, мовляв,  все має бути об’єктивно і відсторонено. І країна особлива, бо вона наша, і ситуація виняткова, бо вперше нас втягнув у війну, так званий, брат і хлопці гинули, бо не могли переступити через себе, не могли стріляти в  сусідів, а їх убивали, бо війна, і біда ця стосується кожного і осособисто моя, я  можу з АТО подавати матеріали об’єктивно, але  не можу це робити  без щему в душі, який обов’язково відчують слухачі і читачі. 

Така ж ситуація в журналістів-українофобів, вони не зможуть з любов’ю писати чи говорити про нашу землю, яка шматком застряла у горлі загарбника. Бо інакше, навіщо професорові закликати до медіа-грамотності читача і спонукати його співставляти інформацію і робити висновки. 

Голова Комісії з журналістської етики, засновник газети “Дзеркало тижня” Володимир Мостовий наголосив: “Подача точок зору всіх сторін є обов’язковою умовою роботи журналіста під час висвітлення конфлікту. Журналіст не повинен займати одну сторону, а має бути над подіями“. Він закликав учасників до абсолютної нейтральності у висвітленні конфліктів та підкреслив, що робота журналіста на 80% складається із перевірки джерел та фактів. Також експерт порадив обов’язково дотримуватись основних вимог до подачі матеріалів: точність, неупередженість, виваженість даних, висвітлення з точки зору загальнолюдських цінностей, не коментувати (тільки факти), подавати обережний аналіз причин та наслідків.

З величезною увагою ми слухали  практикуючого кореспондента-фотографа, який уже два роки передає в редакцію Gazeta Wyborcza і на сайт журналу Nova Europa  Wschodnia  матеріали з передової. Пан Андрусечко  сказав, що намагається  не коментувати, а описувати факти. І водночас  підтвердив, що коли ти на місці події,і під час обстрілу поміщаєшся шостим , в окопі, розрахованому на двох, то  репортаж не може бути безособовим.

  • “Ти на місці події, ти залучений до події і можеш висловлювати власну думку. Якщо я впевнений у чомусь, роблю прогноз. Але для цього треба добре розібратися в темі, набратися досвіду. Я не військовий експерт, але вже розрізняю сліди від міни чи снаряда, звук пострілу гранатомета та міномета, – сказав Пьотр.- Безсторонності  просто не існує. Кожен журналіст має свої симпатії. Так чи інакше ти є суб’єктивним у тому, про що розповідаєш. Я думаю, що в моїх текстах видно мої симпатії. Головне, щоб через ці симпатії я не почав приховувати чиїсь злочини”.


Польський  репортер наголосив, що є журналісти, які об’єктивно висвітлюють події, а є публіцисти, які займаються пропагандою і можуть писати “фейки”. Пьотр розповів про випадок, коли прес-служба штабу АТО подала інформацію, що проукраїнські військові зайняли одне із сіл, де тривали бойові дії. Це поширили інші ЗМІ. 

  • Ми поїхали туди… Наших там не бачили”, – зазначив він. 

Пьотр працював  і на території  непідконтрольній українським військам, маючи акредитацію  невизнаних окупованих територій.

  • “Адже там також живуть люди, там багато і проукраїнських, там багато і сепаратистів. Журналіст мусить бути у зоні конфлікту з різних сторін, – зазначив польський новинар. – Мене затримували навіть з їхньою акредитацією”.

Також під час семінару згадали ситуацію із сайтом “Миротворець”, який опублікував список представників ЗМІ, які мають акредитацію самопроголошеної “ДНР”. Андрусечка цей факт обурив. На його думку, для журналіста нормально бути на території сепаратистів. Це дає змогу повніше описати спостереження. 

  • “”Миротворець” нищить довіру до журналістів”, – вважає він.

Головний редактор тижневика “Дзеркало тижня” Володимир Мостовий поділився переконанням, що не треба всіх учасників АТО називати героями, бо це девальвує поняття героїзму. Є випадки, коли на фронті гинуть через власну необачність (Але ж на фронті і призвела до цього війна!прим. автора)

Присутнім наголосили, що бійці, поранені та загиблі мають право на приватність. При публікації  це слід враховувати. 

  • Твої дії в умовах війни можуть мати фатальні наслідки, – сказав Пьотр,- часом люди розповідають щось важливе, але просять не розголошувати своїх імен, бо це для них ризиковано. В більшості випадків я погоджувався й старався передавати суть інформації без указівки на людину, яка її дала. Не називати прізвищ, міст. Читачеві немає великої різниці, Горлівка чи Слов’янськ”. 

Під час семінару спікери нерідко говорили про російську пропаганду в різних її виявах. Зокрема, Валерій Іванов заявив, що не вірить у її високу ефективність як в Україні, так і в світі. 

“Я не вірю в ефективність пропаганди. Так, вона відіграла свою роль в Криму й на Донбасі для аудиторії, яка ще не визначилася з екзистенціальним вибором. Але вона не змінила їхньої думки, душею вони були з Росією ще до війни. Дані опитувань про ставлення до Росії в різних країнах світу демонструють, що, крім Білорусі та Китаю, в усіх країнах ставлення до Росії погіршилося попри всі зусилля російської пропаганди”, — розповів він. 

Спікер також наголосив, що для журналіста дуже важливо бути контекстуально чесним. Володимир Мостовий поділився досвідом створення якісного друкованого видання, підготовки публікацій на гострі соціальні теми, роботи з джерелами інформації, наголосив на ризиках професії.  Зокрема про допомогу колегам, які залишилися працювати в зоні АТО або стали вимушеними переселенцями. 

Продовж двох днів учасники тренінгу вчилися як відповідально висвітлювати конфлікти, в тому числі збройні, як перевіряти джерела інформації, обговорювали етичні та юридичні обмеження та ін.


Кожен учасник тренінгу отримав не тільки теоретичні знання, досвід і серифікат про навчання, але й комплект наочних матеріалів та навчальний посібник Карла-Германа Флаха “Влада і злиденність преси”, виданого Академією Української Преси та Центром Вільної Преси в серії “Бібліотека масової комунікації та медіаграмотності “.

Людмила Островська.

 

 

 

 

Архів новин
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031