30 листопада 2020 року
13:41:05

Тернопіль і Тернопільщина

03.03.2015 11:22

Дата: 03.03.2015

Другий етап четвертої хвилі часткової мобілізації стартував 2 березня. Перший Тернопільщина, як відзвітував обласний військовий комісар Володимир Катинський, виконала на 60%. Іншими словами – провалила з тріском. Чому? Як так сталося, що з патріотичної Тернопільщина перетворилася на область дезертирів?

 

Може, проблема не в людях, а в тих, хто організовував і проводив цю мобілізаційну кампанію? Давайте забудемо про емоції та звернемося до сухих цифр. Під час однієї з прес-конференцій, Володимир Катинський зазначив, що в день обласний військомат виписує 3 тисяч повісток, а вручає –50. Виходить, що за 30 днів (а саме стільки тривав перший етап мобілізації) було виписано 90 тисяч повісток (нехай плюс-мінус зупинимося на 75 тисячах), а вручено лише 1500. Питання: навіщо було стільки виписувати? Тим паче, що за словами самого полковника Катинського, для виконання доведеного плану достатньо з кожного села було мобілізувати від одного до трьох людей. За грубими підрахунками – це до 2500-3000 людей віком від 20 до 60 років. Для того, щоб мобілізувати їх вистачило б виписати і 10 тисяч повісток. Адже одна справа, коли в невеличке село приходить 5 повісток, а інша, коли 25 чи більше. Зчиняється паніка. Як наслідок, 25 тисяч військовозобов’язаних перебувають у розшуку. А це втрачені для армії воїни. Бо, по-перше, їх треба знайти, а по-друге, що то за служба буде в них «з-під палки»? Хоча, цілком можливо, що комусь така кількість розшукуваних просто вигідна. Адже ой скільки можна «заробити» на тому, щоб вони так і «не знайшлися», а відповідно ні не були покарані, згідно із законодавством, ні не були мобілізовані… Цікаво, чи розглянули такий варіант розвитку подій знані борці з корупцією та вжили відповідних заходів?

Один з нардепів якось висловився, що чоловіків та хлопців до армії треба заганяти, як биків до стійла. То вам, панове, виходить не армія вмотивованих бійців потрібна, а звичайнісіньке «м’ясо»? Тому й полювання оголосили. І пасток розставляєте усе більше й більше. Повістку вручити тепер можете будь-де, і все в рамках закону. Як наслідок: люди масово звільняються з підприємств чи йдуть у відпустки, виїжджають за кордон, ховаються по родичах… На скільки ще їх терпіння вистачить?

З впровадження кожного нового заходу щодо активізації мобілізації повага й довіра до військових комісарів падають усе нижче й нижче. Скоро ними замість бабаїв лякатимуть дітей. Та, схоже, наводити страх їм до вподоби. Наввипередки хваляться тим, кого та якої ваги «вполювали». Зоряний час… А декотрі, жаліються люди, навіть такий собі «бізнес» затіяли, заснований на звичайнісінькому шантажі. Виділяють більш-менш платоспроможну ціль, бажано, щоб військовозобов’язаними були і батько, і син, та починають ставити перед або-або. Результатом часто є …новесенько авто в гаражі…

Окремі ж політики мобілізацію використовують, як спосіб усунути конкурентів. А що, у 90-х їх позбувалися, накинувши на голову мішок та вивізши в ліс. У часи Януковича — порушенням кримінальних справ. Нині ж – мобілізувавши. Таке собі «політичне рекетерство чи кілерство». Подейкують, є такі, що вже цілий список «неугодних» склали. У ньому, як нині діючі депутати міської та обласної рад, так і журналісти та політичні й громадські активісти, котрі можуть добряче попсувати нерви під час боротьби за мерське крісло.

Задум простий: «замовленому» привселюдно, бажано навіть при телекамерах і спалахах журналістських фотооб’єктивів, вручають повістку. Як би він не вчинив далі – однаково виграє «замовник». Обере армію – перепоною на шляху до другого терміну менше. Якщо ні, то кишенькові ЗМІ до дірок протруть його ім’я та на порох зітруть репутацію, мовляв, підкупив медкомісію, корупціонер, або хворий, а навіщо нам слабі депутати, кандидати в мери, влада… Патова ситуація. Однак до чого може призвести таке «гоніння на депутатів»? Найперше, до дестабілізації і так напруженої ситуації. Уявімо собі, що всі депутати мобілізовані. Відповідно, не відбуваються сесії, а отже – не ухвалюють важливі для життєдіяльності області та міста рішення. І це найпростіший приклад…

«Свій» список для військових комісарів, кажуть, склав і в.о. голови ОДА Іван Крисак. У нього намір, схоже, банальніший: на місце, що звільниться, поставити «своїх» людей. Від «президентської кари» за , як думає, наперед провалений другий етап мобілізації в.о.голови ОДА застрахувався, переклавши усю відповідальність на свого в.о. заступника Івана Бабійчука. Навіть більше. Від гніву «порошенківців», які стоять за колишнім регіоналом Бабійчуком, Іван Крисак, подейкують, застрахувався, поклавши відповідальність за мобілізацію на начальників департаментів ОДА. За кожним з них закріплений певний район. Думаю, до такого ще в жодній області не докумекали.

Знаєте, я не проти мобілізації. Я за неї. Бо нема нічого святішого, ніж захист своєї землі. Але я проти спотворення законного процесу мобілізації, та спекуляцій, що дозволяють собі нині, під прикриттям проведення мобілізації, окремі військові та посадовці. Я проти необдуманості та зухвальства, котрі наражають на небезпеку та ставлять під удар економіку, соціальну сферу та спокій цілого краю, котрі сіють паніку та кидають тінь на офіцерську честь.

Святослав Житній.

Джерело: LTDaily.

Архів новин
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30  
Погода
Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua