21 червня 2021 року
16:22:50

Тернопіль і Тернопільщина

Собаче серце Тернополя

25.02.2016 12:20

25. 02. 2016

У силу останніх новин, закрадається думка, що біда Тернополя не безпритульні собаки, а бездушні люди. До яких тільки звірств не доходять одні, аби не бачити бродяг навколо, і як лише не стараються, рятуючи їх, інші, для яких тварина – далеко не надокучлива груда шерсті і зарази.

 

Чи не у кожному куточку нашого міста можна побачити якщо не зграйку, то одного бродячого собаку. Утім, для когось ці чотирилапі  коменданти міста – справжня халепа. Відтак вони її вирішують. Бува й кардинально, жорстоко.

Голова тернопільської ГО “Ноїв Ковчег” Аліна Кошельовська за два роки волонтерства, каже, бачила десятки звірств над тваринами. Собак викидали багатоповерхівок, били, збивали машинами та добивали, викидали у смітник. Та вони вижили. Завдяки тим же людям.

Останні ж випадки узагалі вирізняються радикальністю. Чотирилапів тепер труять та вистрілюють.

“Були отруєння на Кемпінгу – повідомляли жителі! Чотирьох отруїли, але одного вдалося спасти. Також пропадають собачки,”– каже пані Аліна.

Вистрілюють же собак на Тернопільщині. Організації, що займаються захистом тварин, у соцмережах показують фото тіл мертвих собак. Причому, убивці тварин не перебирають: бродячий пес чи домашній, стерилізований, хворий, здоровий чи дикий.

Та чи це вихід? Чи після вистрілу або труєння усіх собак в області та місті проблема зникне?

Ні. Окрім того, що такі звірства позбавлені моральності та відповідальності (перед Законом України «Про захист тварин від жорстокого поводження»), вони ще й не несуть жодної логіки:

“Усі тварини кочують територією міста. Займають територію та ночують. Вони її мітять та захищають. А повертаються лише на запах власної мітки, – пояснює доцент Кафедри ботаніки та зоології, викладач ТНПУ ім. В. Гнатюка Шевчик Любов Омелянівна, – якщо територія “помічена” – вона захищена (від решти собак – прим. авт.)”.

Тобто якщо територія певний час пустує, і ніхто з собак не “помічає” її – вона є потенційним нічлігом для будь-якого іншого пса: “Територія не буде вільною – це однозначно. Не неї прийдуть інші”підтверджує. До того ж, невідомо, чи новий “кочівник” не буде скаженим.

Зважмо й те, що Тернопіль завжди поповнюється новими непотрібними “ганчірками”. Тобто собаками, котрих викидають на вулицю містяни або звозять з навколишніх сіл. Тож за місяць-другий “ліквідатори” знову будуть плюватися від нашестя псів-бродяг у місті.

І що тоді? Знову братися за зброю?

“Собаки становлять небезпеку – у зграях є агресія, захворювання, – роздумує біолог, – Проблему може вирішити лише людина. Проте якщо й далі так буде ставитись до тварин – дограється”.

От тому й виходить, що всіх болить, кожен розуміє проблему безпритульних, та вирішувати її, окрім волонтерів – нікому.

Запитаєте, а куди ж дивиться міська влада? А тут усе добре. Начебто.

“У бюджеті м. Тернополя щорічно передбачені кошти на регулювання чисельності безпритульних тварин та утримання центру стерилізації. Додатково інформуємо, що ТзОВ «ЗООЦЕНТР» спільно з громадською організацією, яка працює в сфері захисту тварин проводяться роботи з пошуку нових господарів та прилаштування безпритульних тварин,” – повідомляють у міській раді.

Тільки чомусь собак-безхатченків дедалі більшає, вони далі хворіють, стають агресивними, а стерилізовані – народжують.

Та що ж поробиш, міська казна не має коштів на вирішення бродячої біди. Зате є бруківка, на котрій гарненько вмощуються песики узимку. Мабуть, вони дуже за неї вдячні. Гріє ж.


 Надія Вихристюк

Архів новин
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930  
Погода
Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua