Дата:21.03.2015
Игровые шаблоны DLE
Самая быстрая Диета

Тернополянки, котрі створюють дитинство

on .

Дата:21.03.2015

21 березня свят відзначає День лялькаря. З нагоди свята ТоpNews розшукав чотирьох тернополянок, які власноруч створюють ляльки. Відтак цей день по-справжньому вважається і їхнім святом.

Ольга Смик створює скандинавські ляльки


Ляльки тільди придумала норвежка Тоні Фінангер, – розповідає Ольга. – Перша іграшка Тільда з’явилася в 1999 році, коли Тоні було 25 років. Тоні придумала Тільду спочатку, як  інтер’єрну прикрасу-оберіг, однак потім  з’явилося багато інших напрямків. Зокрема, тільда може бути купальницею, ангеликом, пасхальним зайчиком, кішечкою або равликом... У світі навіть створені клуби любителів тільд. Вперше тільду я побачила за кордоном, коли приїхала вирішила зробити її сама. Тим паче, що шити ляльку тільду не складно. Навіть виготовлення викройки не складає особливих труднощів – всі іграшки настільки по-доброму примітивні, що лекала для них можна легко змалювати з фотографії готової ляльки. Ці наївні персонажики люблять, щоб їх шили своїми руками. Ляльки тільди, зшиті вручну, виглядають і акуратніше, і більше відповідають стилю текстильної ляльки тільди. Захоплення тільдою полонить надовго, адже постійно хочеться створювати все нові і нові персонажі. Усі свої тільди я роздаровую. Буває, сідаю за роботу і уявляю людину, якій тільду подарую.

Порцелянові ляльки Марії Гадзілишин

Тернополянка Марія Гадзілишин створює ляльки із полімерної глини. Нині у її колекції налічується кілька десятків ляльок. А її захоплення розпочалося з того, що на одному із сайтів побачила ляльку-гейшу.


Мені вона страшенно сподобалася, але ціна була захмарною – 300 доларів, – згадує. – Купити ляльку за такі гроші, якщо у сім’ї працює тільки чоловік (я була у декретній відпустці), – дорого і не дуже розумно, відтак вирішила спробувати зробити таку ляльку власноруч.

За словами майстрині, зліпити ляльку доволі непросто, адже треба досконало знати анатомію людини. Через те лялькарці-початківцю довелося сідати за підручники й вивчати усі особливості будови тіла людини, щоб потім безпомилково відтворити його в глині.


Скажу відверто, я до кінця не була впевнена, чи мені це вдасться, – зауважує майстриня. – Через інтернет замовила полімерну глину і взялася за роботу. Спершу виготовила металевий каркас фігури ляльки і набила його синтепоном. Потім по частинах виліпила голову, руки й ноги, для цього використовувала спеціальні інструменти. А щоб вони не втрачали своєї форми, підсушувала у духовці впродовж півгодини. Далі усі елементи зібрала докупи. Тут уже почалася найулюбленіша і найбільш копітка робота – розфарбовування обличчя та пошиття одягу. З обличчям треба бути дуже обережною, адже воно відображає “душу” ляльки, тут один невправний порух пензлем – і уся робота може зійти нанівець. До одягу теж треба підходити творчо, а ще створюють великі незручності маленькі розміри, які не вельми легко шити. Оскільки я — лялькар-початківець, то на створення гейші у мене пішло два місяці.
А загалом полімерні ляльки ліпити доволі складно, навіть якщо вже набита рука. Найдовше працюю над обличчям, інколи беру когось за прототип. Так, наприклад, обличчя ляльки-янголятка я ліпила зі своєї донечки Оленки. Зазвичай, коли беруся за створення ляльки, практично не знаю, що вийде, образ вимальовується уже в процесі роботи.



Лялькові
«зірки» Наталі Басараб

Тернопільська художниця Наталія Басараб робить портретні ляльки. Нині у колекції майстрині 50 ляльок, переважно це відомі артисти. Серед них і Мерлін Монро, Ольга Сумська, Олександр Домогаров, Одрі Хепберн, Софі Лорен, Катрін Деньов, Олена Корикова…


Усі портретні ляльки Наталя Басараб запакувала у паперові коробки, щоб не припадали пилом. Художниця тримає їх на шафі та у серванті. Невдовзі в однокімнатній квартирі зовсім не буде місця для її витворів, адже пані Наталя не збирається покидати улюблену «лялькову» справу.

Насправді ляльки дуже важко робити, я б назвала це каторжною працею, бо вона займає багато сил та енергії, — каже Наталя Басараб, — втім, вона приносить мені велике задоволення та позитивні емоції. Якщо картини просто розмальовую пензлем, то для виготовлення портретних ляльок я застосовую всі свої вміння. Тут я і швея, і скульптор, і художниця, і модельєр, і перукар водночас. Для того щоб костюми ляльок виходили такі, як у кіноакторів, довелося взяти кілька уроків крою та шиття. Насправді шити лялькові костюми набагато важче, ніж звичайні. Адже навіть бездоганно виліплену ляльку дуже легко зіпсувати невдалим костюмом. Щоб такого не трапилося, вибираю лише дуже тонкі тканини, а інколи одяг навіть не шию, лише приклеюю і зверху оприскую спеціальним спреєм. Знайомі та друзі, які знають про моє захоплення, приносять матеріал. Волосся лялькам роблю із шиньйонів та перук. Голову, руки та ноги ліплю із пластики, яку потім висушую в духовці. Решта «тіла» ляльки — каркас із дроту, обмотаний фольгою. Колись ляльки робила з пап’є–маше, а потім почала використовувати гіпс, втім він дуже крихкий і з ним важко працювати. Коли з’явився такий матеріал, як пластика, то перейшла на нього. Він набагато зручніший у використанні, та й ліпиться із нього легше. Обличчя розмальовую фарбами та жіночою косметикою.

За словами пані Наталі, найвайжче для неї — виліпити обличчя ляльки. Тут потрібно працювати дуже тонко, щоб лице виглядало, як живе. Інколи художниця змушена його по кілька разів переробляти. Загалом «виготовлення» однієї ляльки займає кілька місяців.

Портретну ляльку мені найлегше робити вночі, — каже жінка, — можливо, через те, що я сова. До слова, ніколи не сідаю за роботу, коли у мене поганий настрій. Тоді все просто валиться з рук. Інколи можу на місяць відкласти роботу, а потім виліплю ляльку за три дні.



Детальніше про цих дивовижних і талановитих майстринь, а також їхнє захоплення і погляди на життя ТоpNews розповість згодом. А нині зичить їм на довгі роки - щастя, здоров'я, творчого натхнення та задоволення від кожного прожитого дня!


Додати коментар

Новые игры Alawar.