Игровые шаблоны DLE
Самая быстрая Диета

Катерина Сухецька: Кожен з нас – воїн АТО

on .

Тернопільщина пасе задніх у виконанні плану мобілізації. Патріотична Тернопільщина, котра першою підняла синьо-жовтий прапор, скинула Леніна та крикнула на всі груди: «Слава Україні! Смерть ворогам!» Тернопільщина, де ще й у 60-х вояки УПА чинили опір московському агресору, жертвуючи власне життя за волю країни…

 

Що трапилося? Чому нині саме ця Тернопільщина все частіше стає темою у псевдо викривальних та пропагандистських матеріалах російських «гавньюзів»? Що з нами? Чому свідомо піддаємося на провокації? Мета ворога – зірвати мобілізацію. Будь-якою ціною. Залякати. Змусити сумніватися та почати протестувати. Бодай внутрішньо. Хоча краще, звісно, голосно, вийшовши на вулиці, щоб увесь світ бачив. Ось причина активізації їхніх градів й «торнадо». Люди, котрі ледь не щодня зустрічають труни та хоронять своїх Героїв, зневірюються, опускають руки, відступають, бажаючи зберегти найдорожчих їм, заховати, вивезти… Паніка. Цього ворог й хоче від нас. Тому мусимо зціпити зуби й стиснути кулаки. Нехай кожна втрата кличе про справедливу помсту, бо українців не можна безкарно вбивати. У нас душа гречкосіїв, але серце – вільних козаків. Ховатися у лісах, тікати за кордон, «робитися» хворими – не для нас. По-перше, бо соромитимемося згодом дивитися в очі своїм дітям і внукам. По-друге, бо без нашої жертви ворог завтра буде господарювати на Тернопільщині, а він не жаліє ні жінок, ні дітей…

Знаю, нині актуально питати: а ви чого не там? ідіть, а тоді і наші підуть… То мова відчаю та зневіри у владі. Крім того, ми давно звикли дивитися на когось. У цьому й клопіт. То може, час уже найперше глянути на себе і вирішити, якими хочемо, щоб нас пам’ятали? Так, держава нині більше «мачуха», ніж мати для свого народу. Але хіба це вперше? Різниця лише в тім, що йде неоголошена війна. І гинуть люди… Люди, котрих слід шанувати, ставити в приклад і нагороджувати не посмертно, а при житті… Люди, перед якими варто навчитися виконувати обіцянки та відповідати за пустослів’я… Люди, котрі давно стали не ресурсом країни, а її основою…

Їх не потрібно виловлювати чи подавати у розшук, лякати чи змушувати… Насилля породжує спротив і ненависть. Їм необхідно дати чіткі відповіді на важливі для них питання. Їм важливо мати гарантії. Вони хочуть розуміти і знати на що йдуть, бо навіщо - розуміють серцем.

Так, нині кожен з нас воїн АТО. Так уже склалося. Просто в кожного - своя передова та своя зброя. В одних – автомат, а в других – ручка чи різак для заліза… Хтось обрав волонтерський шлях і забезпечує надійний тил, інший «воює» на політичному поприщі, впроваджуючи такі важливі (особливо для Європи) реформи чи заробляючи на те, щоб купити броніжилет або виготовити бастіон для фронту… І всі ми різні, але разом є могутнім військом. Військом, котре вперто йде до перемоги і обов’язково здобуде її!

Додати коментар

Новые игры Alawar.