Игровые шаблоны DLE
Самая быстрая Диета

"Запах рідного дому" - відома тернопільська письменниця поділилась найсокровеннішим

on .

Ось нарешті і настає час моїх улюблених новорічно-різдвяних свят, коли можна відволіктися від повсякденних турбот і повністю поринути у тихе, затишне домашнє тепло. Збагатитися та освятитися відвідавши церкву, зустрітися з друзями, відвідати рідних. 

 

По-особливому люблю Різдво, а вечір перед ним – Святий. У нас запровадилась традиція – разом із дітьми готувати святу вечерю, страву за стравою. Діти роблять найцікавіші справи: син чистить горішки на кутю, а дочка – тре мак у справжній макітрі. Вирішальну справу роблю я – з’єдную усі складники та додаю меду, ізюму та різну смакоту. У інших стравах теж допомагають, щоб, коли виростуть, готувати їх самостійно. Ще одним їх обов’язком є приготування часнику для кожного, проскурки, хліба, накривання святкового столу.

Ця любов до приготування Святої вечері впиталася мені, мабуть, із дитинства. Пам’ятаю, коли ще жила в селі, ми самі готували, самі навіть пшеницю – товкли її зволожену водою у мішечку до того часу, поки верхня шкаралупка не відділилася зовсім. Моїм також завданням було терти мак на кутю, готувати горішки. Інші страви готувала частіше бабуся, поки мама була ще на роботі, а дідусь порався біля хати. Але це був справжній дух та настрій свята. У хаті на печі готувалося кілька страв, які пахли так, як ніколи – по-особливому, святково. Там і тушена капуста з цибулькою, вареники з картоплею, капустою, вишнями, пісні голубці, а ще пухкі пампушки з вишнями. І зараз, перед Святою вечерею, коли починаю готувати ці всі страви – вдихаю цей запах і ніби поринаю у безтурботне та щасливе дитинство.

- На щастя на здоровля, 

На той Новий рік

Щоби Вам дал пан Біг

Тоти рочки пережити

Ліпших ся дожити

Гойніше, пойніше

Христос ся рождає! 

Мій син приніс свіжу воду у хату і пішов засівати… Як колись мій дідусь. Давно його вже нема з нами, а пам'ять жива і дух святковий разом із нами, бо зумів передати своїм нащадкам традиції сімейні. 

Різдво… 

Різдво у родинному колі. Згадаємо усіх, усі з нами.

-Стала ся нам тай новина, часу одного

А їдьмо-їдьмо і привитай мо, царя нашого.

Йосип з Марією, Йосип з Марією, ся довідали

Через Єрусалим аж до Єгипту з Хрістом тікали.

Ишли без гори, ишли без ліси, хлоп пшеницю сял

-Дай Боже щастя, хлопе робящий, завтра будеш жал.

А цар Ірод довідався і в світ полетів

Летіл без гори, летіл без ліси, хлоп пшеницю жал.

-Дай Боже щастя, допомагай щастя, хлопе робящий,

Чи ж ти не виділ якой невісти, дитя носище.

-Виділ я царя, виділ я пана, я пшеницю сял.

-Бодай тя, хлопе, кадмичем рубал, же знати не дал.

Хтіл лес взарити на Ісуса, сина Божого.

Не одбереш єму царства небесного, бо царство єго.

Бабусина колядка…

Христос ся рождає!

Ірина Мацко, письменниця.

Фото: Олег Гевко.

 

 

Додати коментар

Новые игры Alawar.